|
|
24.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2015 році ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), яке виконує функції Національного органу стандартизації, були видані відповідні накази про скасування ГОСТів із втратою чинності протягом 2016-2018 років та з повною відмовою від них, починаючи з 1 січня 2019 року. Отже, відповідно до Наказу ДП «УкрНДНЦ» «Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року» з 01.01.2019 року ряд ГОСТів втратили чинність, серед яких: ГОСТ 16442-80, 1508-78, 6323-79, 839-80, 15150-69, 18410-73, 2990-78, 22483, 10348-80, 24641-81.
ГОСТ, який скасовано національним органом стандартизації не має статусу нормативного документу. Тому виробники не можуть в свої документах посилатись на ГОСТи, оскільки вони не є чинними та не визнані органом стандартизації.
На сьогоднішній день більшість замовників, які оголошують закупівлі в системі ProZorro посилаються в тендерній документації на вищезазначені скасовані ГОСТи та вимагають, щоб продукція їм відповідала. Просимо надати роз’яснення чи законні вимоги замовників, щодо посилання на недіючі ГОСТИ в тендерній документації, адже Учасник чи виробник не може посилатись в документах на нечинні стандарти. Також, просимо надати роз’яснення щодо того, які стандарти використовувати та на які посилатись при виробництві кабельно-провідникової продукції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забез-печення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі –Закон).
Частиною 1 статті 28 Закону передбачено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і ме-тодики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосу-вання електронного аукціону.
Згідно з частиною 4 статті 28 Закону, після оцінки пропозицій замовник розгля-дає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
При цьому, частиною 5 зазначеної статті Закону визначено, що у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відпові-дність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відпові-дність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тен-дерних пропозицій у строк, що не перевищує 20робочих днів.
При здійсненні процедури закупівлі, оголошення про проведення якої було оприлюднено відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, на підставі вимог части-ні 7 статті 28 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, Замовником була відхилена тен-дерна пропозиція учасника.
Не погодившись із зазначеним рішенням замовника щодо відхилення тендер-ної пропозиції, учасник подав до Постійно діючої адміністративної колегії Антимоно-польного комітету України (надалі – Колегія) скаргу на рішення замовника.
Колегією було прийнято рішення, згідно з яким, за результатами розгляду за-значеної скарги, замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника.
З урахуванням зазначених обставин та при умові скасування замовником рі-шення про відхилення тендерної пропозиції скаржника прошу надати наступні роз’яснення щодо:
- того, чи не зобов’язує замовника зазначене рішення, яке прийняте Ко-легією, безапеляційно без повторного розгляду допустити тендерну пропозицію ска-ржника до аукціону;
- порядку визначення початку та тривалості строку повторного розгляду тендерної пропозиції скаржника;
- того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з тих же причин, які були підставою для прийняття попереднього рішення про від-хилення тендерної пропозиції;
- того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з урахуванням невідповідностей, інформацію про які не було зазначено у попере-дньому протоколі розгляду тендерної пропозиції скаржника;
- того, чи може замовник повторно здійснити розгляд тендерних пропози-цій інших учасників цих торгів;
- того, чи передбачено електронною системою закупівель функція щодо неодноразового розгляду тендерних пропозицій учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 280/2016, 765/2018, 246/2017 та 784/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=fd0a9bfd-3a6a-4535-bc08-fd12daf53f10&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1654c4bb-8436-4d3b-a37c-1055e1f2677b&lang=uk-UA
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa32ee1e-8634-40fd-a0aa-4664f3359723&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=22515b10-a213-478b-96c5-cc02edc9112c&lang=uk-UA
|
|
|
17.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може власник майна оскаржити намір юридичної особи укласти договір на надання послуг щодо майна, яка не перебуває у неї на законних підставах ? тобто чи може бути підставою оскарження відсутність у замовника права на укладення такого договору ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 7 Закону Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та Законами України.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб'єктів в конкретних випадках.
|
|
|
05.12.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
На даний час ми плануємо взяти участь у публічній закупівлі на проведення капітального та поточного ремонтів. В той же час, Замовником у договорі вказана оплата за надані послуги - протягом 90 робочих днів. Скажіть, чи є у державних замовників (комунальних підприємств) якість обмеження у строках оплати по договору? Такий пункт договору містить в собі корупційні ризики оскільки одним підрядникам можна провести оплата протягом 5 днів, іншим протягом майже 4 місяців.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014№ 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
Тому, з питання щодо обмежень та умов оплати пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Разом з тим Закон не містить обмежень в частині, що стосуються умов оплати у разі здійснення закупівлі.
Згідно з статтею 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю, умови якого встановлюються замовником самостійно.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 71 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
04.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яким чином можливо повернути кошти, сплачені за подачу скарги постійно діючій колегії з розгляду скарг про порушення законоадвства при публічних закупівлях АМКУ, якщо скарга не була подана?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 “Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів” визначено процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії.
Відповідно до пункту 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).
Тому, з питання повернення коштів пропонуємо звернутись до Державної казначейської служби України.
|