Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення),Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; Згідно з підпунктом 57 пункту 4 Положення Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель. Враховуючи зазначене вище, просимо надати роз’яснення щодо наступного. 1. Рішенням Київської обласної ради від 07.06.2016 № 125-05-VІІ затверджено Програми відзначення державних та професійних свят, ювілейних дат, заохочення та заслуги перед Київською областю, здійснення представницьких та інших заходів на 2016-2020 роки (далі – Програма). Київська обласна рада визначена відповідальним виконавцем вказаної Програми. Фінансування заходів програми відбувається за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 0118600 «Відзначення державних та професійних свят, ювілейних дат, заохочення за заслуги перед Київською областю, здійснення представницьких та інших заходів на 2016-2020 роки». При цьому, придбання товарів та послуг для забезпечення діяльності виконавчого апарату Київської обласної ради здійснюється за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 0110170 «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Київської обласної ради». У зв’язку з зазначеним просимо надати роз’яснення чи мають визначатись окремо предмети закупівель, закупівля яких фінансуються за двома різними кодамипрограмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів. 2. Реалізація заходів Програми передбачає придбання Почесних грамот та Подяк Київської обласної ради. У зв’язку з чим, тендерним комітетом Київської обласної ради було проведено допорогову процедуру закупівлі, визначено її переможця та укладено договір про закупівлю. Разом з тим, рішенням від 22.06.2017 № 347-15-VІІ «Про внесення змін до Програми відзначення державних та професійних свят, ювілейних дат, заохочення та заслуги перед Київською областю, здійснення представницьких та інших заходів на 2016-2020 роки» було внесено зміни до Програми. Зокрема, шляхом перерозподілу збільшено обсяг коштів, виділених на придбання Почесних грамот та Подяк Київської обласної ради. Таким чином, просимо надати роз’яснення щодо того, чи необхідно враховувати суму вже здійсненої закупівлі при визначенні вартісних меж предмета закупівлі.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454.

Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Таким чином, предмет закупівлі товарів, робіт або послуг у розумінні Закону визначається замовником для здійснення закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.

Поряд з цим зазначаємо, що питання, зазначене у листі заявника щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону.

Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).

Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.

При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

Щодо питання 2

Повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

01.08.2017

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

12315 / 11928

Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання. Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Однак, з певних причин договір про закупівлю, до початку його виконання, був достроково розірваний за згодою сторін (і ініціативи учасника). При цьому жодних поставок товару та проплат за договором на момент його (сторони не приступили до виконання договору). Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників). Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними. Адже Закон, як неодноразово зазначали фахівці Міністерства, не вимагає, щоб відкриті торги із зазначених підставі були відмінені двічі підряд. Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою, договір за якою був розірваний до початку його виконання.

Відповідь

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.

Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір.

Разом з тим Законом не передбачено можливості повторного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту четвертого частини другої статті 35 Закону у разі розірвання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі.

11.07.2017

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

6970 / 6598

В зв'яку з виробничою необхідністю установа вирішила провести тендер на закупівлю трактора. В Державному класифікаторі трактори зазначені за показником третьої цифри. По четвертому знаку зазначені: мотоблоки; трактори, що були у використанні; тягові електродвигуни, які не підходять для визначення предмета закупівлі по закупівлі трактора. Як в даному випадку вірно визначити предмет закупівлі, не порушуючи чинного законодавства?

Відповідь

19.06.2017

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

7886 / 7608

Доброго дня! Допоможіть, будь ласка, з визначенням процедури закупівлі. 1)Щодо технічного переоснащення та коду 99999999-9. Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014, технічне переоснащення -це комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об'єктів виробничого та невиробничого призначення, введених в експлуатацію в установленому порядку, що реалізується шляхом впровадження передових техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, оновлення та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш ефективним. Даний вид робіт не відповідає жодному коду CPV, отже, керуючись розясненям МЕРТ України від 07.02.2016 №3302-06/3816-06, нами було прийнято рішення обрати код 99999999-9. В цьому році у нас є кілька обєктів, де планується проведення технічного переоснащення. Підскажіть, будь ласка, чи приймати "код 99999999-9" за код класифікатора CPV та чи НЕОБХІДНО ЙОГО СУМУВАТИ з іншими такими кодами при визначенні процедури закупівлі? 2)Щодо закупівель будівель виробничого та невиробничого призначення та інженерних споруд Вивчивши визначення «будівля», «інженерна споруда», все ж вважаю, що мова йде про закупівлю готових побудованих об’єктів. Класифікація будівель та споруд це підтверджує http://www.uazakon.com/big/text320/pg1.htm У нас практики закупівлі готових об’єктів немає, ми або будуємо, або робимо ремонт, або реконструкцію, або переоснащення. В зв’язку з вищезазначеним вважаю, що положення про визначення предмету закупівлі будівель виробничого та невиробничого призначення та інженерних споруд нас не стосується 3)Щодо навчання Прошу допомогти розібратись з визначенням предмету закупівлі послуг з професійної підготовки та перепідготовки. Відповідно до порядку визначення предмету закупівлі, що затверджений наказом МЕРТ №454 від 17.03.2016: Визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. це положення стосується лише Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України при закупівлі послуг підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян? якщо ні, то підскажіть, будь ласка, як застосовувати на практиці норму " визначається ... за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010). Як в річному плані прописувати дані пінкти. Я є працівником державного підприємства, ми використовуємо код CPV 80530000-8 Послуги у сфері професійної підготовки?

Відповідь

23.05.2017

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

6644 / 6637

Згідно абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ "Поряку визначення предмета закупівлі" предмет закупівлі товар - визначається за показником четвертої цифри основного словника. Нам потрібно закупити новий трактор. "16700000-2 Трактор"- нам не підходить бо три цифри, "16720000-8 Трактори, що були у використанні"- теж не підходить бо купуємо новий. Який класифікатор вибрати? Дякуємо.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2