|
Доброго дня!
Підкажіть будь ласка.
Процедура закупівлі UA-2019-08-13-000423-c
Замовником внесено кваліфікаційні умови до тендерної документації, а саме: надання учасниками
- Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, яка засвідчує, що учасника не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення.
- Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, сформована в електронній формі, відтворена на папері, у відсканованому вигляді, яка підтверджує, що юридичну особу, яка є учасником, не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Переможцем даного аукціону обрано учасника, який надав вищезазначені документи у довільній формі за власним підписом.
Отже питання - чи не порушено замовником норми чинного законодавства внаслідок прийняття пропозиції учасника та укладання договору поставки?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|
|
Питання щодо визначення замовником виду закупівлі при проведенні протягом року закупівель, згідно річного плану, за одним тим самим предметом закупівлі (кодом ДК) з урахуванням сум, що не перевищують вартісних меж, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", із змінами, або у разі виділення замовнику додаткових коштів. Тобто, якщо замовник відповідно до річного плану у січні поточного року провів закупівлю (допорогова закупівля відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону до 19.04.2020) «Дезинфікуючі засоби» на суму 150 000,00 грн., у лютому провів допорогову закупівлю аналогічного товару на 150 000,00 грн., в травні та липні 2020 проводить спрощені закупівлі (відповідно до п. 28 ч.1 ст.1 Закону) того ж самого товару на суму 190 000,00 грн. та 180 000,00 грн. відповідно. Чи потрібно замовнику, з метою уникнення порушень ч.10 ст. 3 Закону враховувати суми по раніш проведеним закупівлям того ж самого товару і послуг (за одним кодом ДК) та проводити в подальшому відкриті торги/відкриті торги з публікацією англійською мовою?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщений лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно з статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|