|
|
21.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Повторно звертаюсь до Вас (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=279a5164-41b6-4ebc-b6a9-99bc0d0e3059&lang=uk-UA), оскільки відповідь не отримав. Пунктом 9 форми оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 встановлено вимогу щодо зазначення строку поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. В зазначеному пункті замовник повинен зазначати конкретний строк поставки товару (приклад: з 01.03.2017 по 31.12.2017 (майданчик www.dzo.com.ua)).
Таким чином, у разі якщо замовником оголошено закупівлю 27.01.2017 з дотримання вимог частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» кінцевий строк подання пропозицій буде не раніше 12.02.2017. Електронний аукціон відбудеться не раніше 13.02.2017.
Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Отже, замовник при визначенні переможця 17.02.2017 (у відповідності до частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі») має право укласти договір з учасником не раніше 28.02.2017 та не пізніше 09.03.2017.
Укладаючи договір 09.03.2017 сторони визначають, що договір діє з дня його підписання. Враховуючи, що договір укладено 09.03.2017 строк поставки товару починається з 09.03.2017 до 31.12.2017, що в свою чергу не відповідатиме звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі - звіт), оскільки у пункті 7 звіту (строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг) зазначається строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг з 01.03.2017 по 31.12.2017.
У зв’язку із наявною невідповідністю інформації у звіті та договорі щодо строку поставки товару, не з вини замовника, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів відмовляє замовнику у реєстрації зазначеного договору.
Враховуючи все вищезазначене прощу Вас надати відповідь по даному прикладу та шляхи його вирішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на запит 258/2017 від 15.02.2017 розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=279a5164-41b6-4ebc-b6a9-99bc0d0e3059&lang=uk-UA
|
|
|
06.10.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з протоколом засідання тендерного комітету ВІДДІЛУ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ ДНІПРІ РАДИ (Замовник) № 35 від 23.08.2017 ФІЗИЧНУ ОСОБУ-ПІДПРИЄМЕЦЯ МОІСЕЄВА ОЛЕКСІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА було визнано переможцем процедури закупівель (відкриті торги) ідентифікатор закупівлі: UA-2017-07-28-001833-b, ДК 021:2015, код 77310000-6, Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (омолодження, видалення сухостійних, аварійних та фаутних дерев, санітарна обрізка із застосуванням телескопічних вишок, валка вручну, викорчовування пнів, вивіз та утилізація).
Рішенням АМКУ від 21.09.2017 № 6617-р/пк-пз було зобов’язано ВІДДІЛ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ ДНІПРІ РАДИ скасувати рішення про визнання ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ МОІСЕЄВА ОЛЕКСІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА переможцем процедури закупівлі, оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2017-07-28-001833-b .
На теперішній час замовником зазначених торгів не розглянуто наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною, як того вимагають приписи ч. 4, 5 ст. ст. 28 Закону України „Про публічні закупівлі”.
В той же час, 26.09.2017 Замовником було оголошено ідентичну згадуваній процедуру закупівель (ідентифікатор закупівлі: UA-2017-09-26-000446-a).
У які строки у даному випадку Замовник зобовязаний розглянути наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною? Чи вправі Замовник оголошувати новий тендер, якщо не було визначено переможця ідентичної процедури закупівель, яка вже відбулася?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Разом з тим Законом не встановлений строк для виконання рішення органу оскарження.
При цьому планування та проведення процедур закупівель належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої(них) особи (осіб) замовника.
Водночас статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) зокрема несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
|
28.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Питання наступне: є можливість технічна чи правова повернення до пропозиції учасника, яки був відхиленний с початку розгляду пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з учасником, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Водночас щодо питань, які стосуються технічних можливостей електронної системи закупівель, необхідно звертатись до операторів авторизованих електронних майданчиків до обов’язків яких належить надання користувачам системи відповідної інформаційної та технічної підтримки у разі потреби.
|
|
|
29.05.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Другий раз були оголошені відкриті торги,оприлюднена тендерна документація. Але тепер з'ясовується, що на сайті нема інформації про накладений ЕЦП на тенд. документацію, хоча він був накладений, чомусь не спрацювала система. Причина відміни других відкритих торгів - подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Чи є це підставою відміняти відкриті торги та робити переговорну процедуру? Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.
Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), заповнення форм документів у сфері публічних закупівель здійснюється шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель та передбачає використання замовником електронного цифрового підпису.
При цьому перелік документів у сфері публічних закупівель, складання яких передбачає використання замовником електронного цифрового підпису, визначений пунктом 1 Наказу.
У свою чергу, відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Водночас відповідь на питання щодо застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 39 Закону надано у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
При цьому питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі № 3302-06/3810-03 від 07.02.2017 "Щодо електронної системи закупівель" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
20.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЙСІК ГРУП» просить надати роз’яснення щодо використання договору сумісної діяльності при участі у тендерної закупівлі, що полягає у наступному :
Визначення договору про сумісну діяльність дається у ст. 430 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) - за таким договором сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети (будівництво і експлуатація якогось спільного об'єкту тощо). У податковому законодавстві аналогом сумісної діяльності є поняття спільної діяльності без створення юридичної особи.
Отже, характерною особливістю саме договорів про сумісну діяльність є визначення сторонами одного з учасників на якого покладається керівництво і ведення спільних справ учасників договору (ст.431 ЦК). Для здійснення своїх повноважень такий учасник має отримати відповідну довіреність від решти учасників. Чинне податкове законодавство покладає на нього також ведення податкового обліку результатів спільної діяльності, окремо від обліку власної діяльності такого учасника.
Крім цього, договори про спільну (сумісну) діяльність мають включати такі положення:
- чітке визначення спільної господарської мети учасників договору
- склад і розмір внесків (майно, майнові права, кошти, бази даних, тощо), порядок їх використання і можливості розпорядження ними учасниками договору
- порядок покриття спільних витрат і збитків
- частки учасників у об'єкті, що створюється внаслідок спільної діяльності, порядок його подальшого використання.
Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з недостатнім опитом у виконанні певних видів робіт, Товариство планує укладати та використовувати договори сумісної діяльності для участі у тендерної закупівлі.
А том, просимо надати роз’яснення чи буде даний договір вважатися достатнім для надання його Замовнику, у разі участі у тендерної закупівлі, для підтвердження належної кваліфікації у роботах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас, відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
У свою чергу, поняття об’єднання підприємств визначено статтею 118 Господарського кодексу України. Так, згідно з частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України об’єднання підприємств є юридичною особою.
Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 17 частини другої статті 22 Закону, учасник може залучати до виконання робіт суб’єктів господарювання як субпідрядників.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути саме суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
|