|
15.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
При проведенні закупівлі електричної енергії УО ЦЗО прийняла рішення та зазначила в тендерній документації : "Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом...Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону. Істотними є умови, визнані такими згідно з законодавством України...". Тобто в ТД не визначено конкретний перелік істотних умов. Відповідно до ст.180 ГКУ, ст 638 ЦКУ істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Замовник з Переможцем торгів після укладання договору дійшли згоди про внесення змін в договір про виключення пункту щодо оприлюднення інформації на сайті Постачальника, а саме випадок який не зазначений в ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Регламент взаємодії на теперішній час не юстований, не підписаний двома сторонами (ЦЗО та Замовник) та чітко не визначена зона відповідальності двох сторін. Прошу надати роз'яснення рекомендаційного характеру щодо визначення зони відповідальності при оприлюдненні інформації ЦЗО в системі щодо договору про внесення змін у зазначеній ситуації чи взагалі, а саме визначення її необхідності та підстави? Чи є намір регламент взаємодії (чи його зразок) затвердити згідно законодавства для керування у роботі міністерствами та ін.замовниками? Дякую заздалегідь за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі – постанова КМУ № 1216, Особливості).
Виходячи з положень Закону та постанови КМУ № 1216, централізована закупівельна організація (далі – ЦЗО) як замовник, зокрема: 1) організовує і проводить тендери в інтересах замовників відповідно до Закону; 2) набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом; 3) несе відповідальність згідно із законами України.
Так, відповідно до Закону замовник оприлюднює в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Своєю чергою, учасник при підготовці тендерної пропозиції має вивчити умови тендерної документації, проекту договору про закупівлю, щоб подати тендерну пропозицію відповідно до цих вимог та у разі визнання за результатами оцінки його тендерної пропозиції найкращою (найбільш економічно вигідною) укласти договір про закупівлю таким чином, щоб умови не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції як переможця процедури закупівлі. При цьому слід зазначити, що у тому разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутися до замовника щодо внесення змін до тендерної документації, або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження відповідно до статей 24 і 18 Закону, або звернутися до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
Отже, з урахуванням зазначеного вище, слід розуміти про доцільність та можливість вносити зміни в тендерну документацію або проект договору на етапі, що передує поданню тендерної пропозиції.
Крім цього, зазначаємо, що Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Докладно про такі випадки тощо в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з цим, виходячи з пункту 30 Особливостей, замовники, які уклали договір про закупівлю за результатами проведеного в їх інтересах ЦЗО тендеру, мають подати ЦЗО інформацію про укладений договір, а також про його зміну, розірвання чи виконання. При цьому слід враховувати, що зміни до договору про закупівлю стосуються саме випадків, передбачених частиною п'ятою статті 41 Закону.
При цьому зазначаємо, що регламент затверджується централізованою закупівельною організацією та передбачає взаємодію між ЦЗО та замовниками під час проведення тендерів.
Поряд з цим Міністерство закликає до конструктивної роботи ЦЗО та замовників, у тому числі шляхом проведення узгоджувальних нарад та зустрічей з уповноваженими представниками замовника (замовників) стосовно визначення умов проведення тендеру.
|
|
13.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Центр судової експертизи та експертних досліджень є відокремленим структурним підрозділом Держаного підприємства «Інформаційні судові системи», який в своїй діяльності керується чинним законодавством, статутом ДП «Інформаційні судові системи» та Положенням «Про відокремлений структурний підрозділ державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень». Для чіткого виконання своїх функцій в межах чинного законодавства виникла потреба у роз’ясненнях порядку застосування процедур публічних закупівель, зокрема:
1. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на процедуру укладення договору комісії, в якому Відокремлений структурний підрозділ Держаного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (державне комерційне підприємство) є комісіонером? За виконання послуг Центр буде отримувати комісійну плату.
2. Чи потрібно Відокремленому структурному підрозділу Держаного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (державне комерційне підприємство) застосовувати процедури здійснення публічних закупівель при укладанні договору від свого імені, але в інтересах та за рахунок іншої особи (комітента) на виконання укладеного договору комісії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, яке передбачає укладання договору про закупівлю, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, то його дія не поширюється на інші правовідносини, зокрема до тих, які виникають з правочину за договором комісії.
|
|
02.12.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Протоколом №1 від 02.12.2020 року про відхилення тендерної пропозиції Фізичної особи-підприємця Цимбалюка Петра Миколайовича – учасника спрощеної/допорогової закупівлі за предметом закупівлі: «Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт по об’єкту: «Будівництво загальноосвітньої школи на 198 учнів в селі Садове Арцизького району Одеської області. Коригування» (код за ДК 021:2015: 71520000-9 – Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)» (Ідентифікатор закупівлі: UA-2021-11-18-003348-c) та вважаємо його безпідставним та таким, що прийнятий з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» відповідно до наступного.
Протоколом №1 від 02.12.2020 року пропозицію Учасника Фізична особа-підприємець Цимбалюк Петро Миколайович відхилено з наступної підстави, а саме:
«Так, відповідно до п.14 оголошення учасником ФОП Цимбалюк Петро Миколайович не надано проект договору який обов’язково повинен бути заповнений згідно цінової пропозиції Учасника, а лише на бланку учасника надано погодження з проектом договору».
Відповідно до вищезазначеного Учасник – ФОП Цимбалюк Петро Миколайович повідомляє наступне.
У складі тендерної пропозиції Учасник – ФОП Цимбалюк Петро Миколайович надав:
- Лист-погодження з проектом договору (вих. №16/11/15 від 23.11.2021) (файл – «7. Проект договору.pdf);
- Проект Договору № про здійснення технічного нагляду (вих. №16/11/10 від 23.11.2021), який заповнений згідно цінової пропозиції Учасника та скріплений підписом та печаткою Учасника, а саме згідно «ФОРМА ПРОПОЗИЦІЇ» (вих. №16/11/11 від 23.11.2021) (файл – «4. Цінова_пропозиція.pdf»).
Відповідно до вищезазначеного ФОП Цимбалюк Петро Миколайович повністю виконав вищезазначену вимогу Оголошення і надав усі необхідні документи.
Отже, пропозиція ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича повністю відповідає наведеним вище вимогам Оголошення.
Таким чином, не зрозуміло рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції Учасника ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича та недотримання своїх же вимог Оголошення.
Враховуючи наведене вище, Скаржник зазначає, що рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича є необґрунтованим та з порушенням норм чинного законодавства України.
Відповідно до п.14 ст.14 ЗУ «Про публічні закупівлі»: Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Таким чином, відповідно до наведеного вище вимагаємо переглянути тендерну пропозицію ФОП Цимбалюка Петра Миколайовича на відповідність вимогам Оголошення та скасувати Протокол №1 від 02.12.2020 року про відхилення тендерної пропозиції Учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною третьою статті 14 Закону визначений перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Водночас підстави для відхилення пропозиції встановлені в частині тринадцятій статті 14 Закону.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках
|
|
19.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати письмову відповідь на наступні питання:
1.Згідно з рішенням Постійно діючої комісії адміністративної колегії Антимонопольного комітету нам, як замовнику, чи належить відмінити відхилення пропозиції ТОВ «ЛАЙТ КАМЕРА ГО» та продовжити процедуру відкритих торгів у термін 30 днів, тобто до 24 листопада 2021 року в рахуванням наступного.
18 листопада 2021р. управлінням подано позов немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України до Окружного адміністративного суду міста Києва. У разі, якщо ця справа не буде розглянута, як належить поступити: виконати рішення АМКУ на яке подано скаргу, або не вчиняти ніяких дій до прийняття рішення Окружним судом м. Києва?
2.Чи має право Антимонопольний комітет України накласти штрафні санкції за невиконання рішення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду.
Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель, здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, у тому числі щодо невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, належать до компетенції Держаудитслужби.
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Ст. 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:
1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад;
2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування);
3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті.
Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що знаходиться за адресою: 03115, м. Київ-115, вул. Серпова, 3, код ЄДРПОУ 00699773 (далі – Підприємство), провадить свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 14.03.2019 р. №78 (далі – Статут).
Відповідно до Статуту Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - Підприємство) є самостійним суб'єктом господарювання, засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, який є Уповноваженим органом управління Підприємства.
Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та Статуту, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки, є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі Статуту і несе відповідальність за наслідками своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно із законодавством.
Держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства, крім випадків, визначених законодавством, а Підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями держави та Уповноваженого органу управління.
Підприємство має право вчиняти правочини, набувати майнових та немайнових прав, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства.
Зважаючи на вищевикладене просимо надати роз’яснення чи є Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» при придбанні канцтоварів, палива, послуг, тощо та чи повинно забезпечувати виконання вимог зазначеного Закону в частині здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|