Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
11.04.2018 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
8152 / 8233
Приписами ч. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» на учасника – переможця процедури закупівлі покладений обов’язок щодо надання дозволу або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. У відповідності до консультації Уповноваженого органу з питань виконання учасником – переможцем процедури закупівлі вимог ч. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», розміщеної на його інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=11b78f93-8252-430f-8adb-26fe5d91e5fd, учасник – переможець процедури закупівлі зобов’язаний надати замовнику ліцензію на певний вид господарської діяльності. Так, Уповноважений орган роз’яснив, що згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, учасник – переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону). Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов’язує переможця надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, у разі ненадання указаних документів у сторін будуть відсутні правові підстави для укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 32 Закону зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Ані Закон України "Про публічні закупівлі", ані роз'яснення/консультації Уповноваженого органу не дають відповіді на питання про те, чи зобов'язаний учасник-процедури закупівлі, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати замовнику власну ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, чи має право надати відповдіну ліцензію свого контрагента, якого зазначив у тендерній пропозиції як субпідрядника, якого залучатиме до виконання договору про закупівлю. Питання: 1. Чи зобов'язаний учасник процедури закупівлі - переможець при укладенні договору про закупівлю, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати САМЕ ВЛАСНУ ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством? 2. Чи має право учасник процедури закупівлі - переможець, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати НЕ ВЛАСНУ ліцензію, а ліцензію СВОГО КОНТРАГЕНТА (СУБПІДРЯДНИКА) на напровадження певного виду господарської діяльності, якщо такого контрагента (субпідрядника) переможець показав у своїй тендерній пропозиції як такого, якого залучатиме до виконання договору про закупівлю,але сам переможець відповідної ліцензії не має і виконуватиме договір про закупівлю в тій частині, яка не передбачає обов'язкову наявність певних ліцензії або дозволу?
Відповідь
16.03.2018 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
6075 / 6067
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з питання зазначеного нижче: У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок). Згідно з пунктом 1.2. Порядку, допороговою закупівлею є закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону (далі - допорогова закупівля). Відповідно до пункту 9.5. Порядку, закупівля завершується шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. Враховуючи наведене вище, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. Разом з тим, норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі. При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України. Проте, згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, зокрема принципу щодо максимальної економії та ефективності при здійсненні закупівлі. Дещо схожа позиція була зазначена у листі на запит КЗ «Станція переливання крові» стосовно допорогових закупівель у відповіді № 115/2016 від 26.01.2018 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Згідно з частиною третьою статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, ціну договору. Отже, ціна господарського договору є його істотною умовою. На підставі викладеного, просимо надати роз’яснення щодо можливості зміни ціни як істотної умови договору в сторону збільшення у зв’язку із збільшенням обсягу робіт шляхом укладання додаткової угоди до договору на виконання робіт, укладеного за результатами допорогової закупівлі. Чи не вважатимуться такі зміни порушенням принципів здійснення закупівель, встановлених в статті 3 Закону?
Відповідь
06.03.2018 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
5372 / 5398
Добрий день! За результатами тендеру був підписаний договір підряду на виконання робіт з переможцем тендеру (договірна ціна- динамічна). При виконанні договору виникла ситуація коли закупівельна ціна на будівельні матеріали (щебінь, бетон та інші) збільшилася на 30-50 %, інфляційних коштів закладених в договірній ціні підрядника не вистачає на покриття різниці вартості матеріалів . Для продовження виконання договору і вирішення проблеми з покриттям різниці вартості між закупівельною ціною і ціною закладеної в договорі підряду Замовник і Підрядник дійшли згоди про застосування пп.7 п.4 ст.36 Закону України « Про публічні закупівлі», а саме: внести додатковою угодою до договору підряду порядок зміни договірної ціни: - У разі росту інфляції Підрядник для перерахунку передбачених в договірній ціні коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами надає довідку з Державної служби статистики про коефіцієнт інфляції з моменту підписання договору підряду до моменту перерахунку додаткових витрат або сторони керуються офіційною інформацією Державної служби статистики України щодо індексу інфляції, оприлюдненою (розміщеною) в мережі Інтернет. Перерахунок проводиться до суми невиконаних (неоплачених) робіт, один раз на 6 місяців. Просимо надати консультацію про законність запропонованих дій. Дякую!
Відповідь
28.02.2018 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
5483 / 5282
Статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко визначено перелік кваліфікаційних критеріїв, які можуть бути встановлені Замовником і документально підтверджені учасником: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації. У відповідності до ч.4 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Частина 1 Статті 30 ЗУ «Про публічні закупівлі» містить виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції до якого відноситься наступне: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. При цьому слід зазначити, що замовники повсякчас зазначають в тендерній документації документи, які прямо не передбачені законодавчо, однак їх вважають за обов’язкові, наприклад проект договору закупівлі підписаний Учасником. В зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступного питання: - чи є відсутність проекту договору у додатках до тендерної пропозиції підставою для відхилення такої пропозиції, в тому разі, якщо в тексті тендерної пропозиції учасник зобов’язується підписати такий договір в разі перемоги? - чи може відсутність завантаженого проекту договору вважатись несуттєвою помилкою, оскільки учасник не відмовляється підписати договір як це зазначено в абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
Відповідь
29.01.2018 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
6771 / 6679
закупівля газу розпочиналась як відкриті торги(двічи торги не відбулися-відсутність пропозицій).Провели переговорною процедурою.Ізначально в тендерній документації вказувалась очікувана вартістьт. Фактично кошторисних призначень було виділено менше. Чи вірно ми поступили зменшивши суму закупівлі(в межах кошторису)залишили об'єм у фізичних одиницях той, що був заявлений в тендерній документації? Після підписання договору підписали дод.угоду на зменшення фізичних одиниць у відповідності ціни.Та подали до казначейства договір з додатковою угодою
Відповідь
Попередня 1 ... 31 32 33 34 35 36 37 ... 39 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2