|
|
24.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з наступного питання щодо застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі. у редакції,введення в дію 19.04.2020 року (далі - Закон).
Згідно пункту 3 частини сьомої статті третьої Закону якщо існує нагальна потреба провести закупівлю у зв'язку з тим,шо виникли об'єктивні обставини,через які замовник не зможе дотримати строків для проведення спрощеної закупівлі.
Чи можна вважати об'єктивною обставиною той факт,що 31 серпня 2021 року звільняється кухар шкільної їдальні і якщо укласти прямий договір з постачальником фізичнюю особою-підприємцем про надання послуг з організації харчування (Послуги з організації харчування учнів,а саме забезпечення одноразовим гарячим харчуванням здобувачів освіти в Смизькій загальноосвітній школі I-III ступенів), так як неможливо дотриматися строків для проведення спрощеної закупівлі,в звя'язку з тим,що 01 вересня 2021 рону початок навчального року і необхідно проводити харчування учнів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1592/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=931090cb-bdb2-4138-8d89-b09252b7866c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
23.08.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
доброго дня! якщо замовник виставляє у вимогах депозит закупівлі робіт і послуг, 2 раза торги не відбулись тепер вийшли на переговорну процедуру.повинен замовник відходити від своїх вимог. чи повинен учасник переговорної процедури вносити депозит? дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
|
23.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі" та національному класифікаторі України ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності (далі - ДК 009:2010).
Згідно з ДК 009:2010:
- "аутсорсинг - угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу допоміжні функції";
- "термін "аутсорсинг" також використовують, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність, і не залежить від того, чи виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник і підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб'єктів".
У пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що "договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару".
ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ, чи слід розглядати як аутсорсинг будь-які договори на закупівлю робіт та послуг, які укладаються органами державної влади з учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (не залежно від того чи виконували раніше органи державної влади ці роботи чи послуги власними силами).
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування КВЕД (ДК 009:2010) установлена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 та не стосується визначення замовником предмета закупівлі згідно з ДК 021:2015.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
|
23.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу Вас роз'яснити:
- чи рекомендує Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України державним органам влади під час проведення публічних закупівель керуватися не тільки Законом України '"Про публічні закупівлі", але й національним стандартом України ДСТУ ISO 20400:2019 Стійкі закупівлі. Настанови?
- чи узгоджуються положення ДСТУ ISO 20400:2019 з нормами права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі"?
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати: нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону.
Крім того, вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам/умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
|
|
|
21.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі".
Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі":
- одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5);
- замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5);
- оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета
закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять
до дискримінації учасників (частина п'ята статті 14);
- тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22);
- у разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його
складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять
до дискримінації учасників (частина четверта статті 29);
- замовник під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників процедури закупівлі (частина друга статті 35).
В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель.
Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ:
1) що означають терміни "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі";
2) за якими ознаками замовники можуть розпізнати наявність в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогах до предмета закупівлі, тендерній документації та в складових критерію оцінки вартості життєвого циклу "вимог, що призводять до дискримінації учасників";
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
При цьому зазначаємо, що умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні та відомості, що зазначаються в тендерній документації встановлюються замовником самостійно з дотриманням вимог чинного законодавства та не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
|