|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Проведено відкриті торги на закупівлю м"яса по 4-м лотам на очікувану вартість 453873 грн. По одному з лотів на очікувану вартість на 27360 грн. закупівля не відбулась. Сума заключеного договору в результаті закупівлі планується на 401114,52 грн. Економія за результатами закупівлі складає 25398.48 грн. та наявні кошти в розмірі 27360 грн. Як правильно провести закупівлю? Чи можна в даній ситуації використати лист 3304-06/26774-06 від 02.08.2017 року в якому зазначено, що у разі якщо за лотом торги визнано такими, що не відбулись, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами визначеними в Законі "Про публічні закупівлі". Чи маємо ми право укласти прямий договір на 27360 грн.? Чи необхідно проводити відкриті торги на 27360 грн.? Або чи можливо укласти прямий договір на зекономлені кошти на 25398,48 грн.? Та у випадку закупівлі на зекономлені кошти, як бути з коштами в розмірі 27360 грн. на які торги не відбулись? Як далі їх рахувати при визначенні предмета закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання розглянуто в запиті 1369/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d7ccfede-8aed-42ac-91c2-e933a5da1b53&lang=uk-UA
|
|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Код ДК 021:2015 — 72260000-5 "Послуги, пов’язані з програмним забезпеченням"
Після моніторингу ринку виявлено, що необхідний для роботи установи програмний продукт перевищує межу 50 тис.грн.
Свідоцтво про реєстрацію авторського права відсутнє. Але розробник повідомляє, що воно не обов"язкове. відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" статті 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства пункта 2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
То чи підпадатиме ця закупівля під частину 2 пункту 7 статті 7 Закону: здійснюється без застосування спрощеної закупівлі в зв’язку із необхідністю захисту прав інтелектуальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, у тому числі, пов'язаних з необхідність захисту прав інтелектуальної власності, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство економіки України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності.
Тому, з питань захисту прав інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність" за покликанням:
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
|
|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. За результатами відкритих торгів нами було укладено договір з переможцем аукціону на постачання електричної енергії з 01 січня 2022 року на 2022 рік.
Договором передбачено, що «Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:
- Підставою для зміни ціни є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну регульованого тарифу на послуги з передачі електроенергії.
Враховуючи, що складовою ціни 1 кВт∙год є вартість послуг з передачі електричної енергії, щодо якої проводиться державне регулювання, ціна 1 кВт∙год та ціна Договору, підлягають перегляду у випадку зміни встановленого тарифу, на підставі відповідної постанови НКРЕКП шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до Договору.
При цьому зміна ціни Договору може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, без зміни обсягу закупівлі.
- Нову (змінену) ціну за 1 кВт∙год обчислюють за формулою:
Цнова = Ц - Т + Тз + ПДВ ,
де: Цнова – нова (переглянута) ціна електричної енергії за 1 кВт∙год (з ПДВ), грн.,
Ц – ціна за одиницю електричної енергії на день укладання Договору яка зазначена в п. 3.1 комерційної пропозиції або останньої Додаткової угоди про зміну ціни, що включає вартість послуг Постачальника, пов’язаних з постачанням електричної енергії, з урахуванням Т, (без ПДВ), грн/кВт, год;
Т – регульований тариф на послуги з передачі електроенергії, встановлений НКРЕКП до набрання чинності рішення НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії (без ПДВ), грн.,
Тз – змінений регульований тариф на послуги з передачі електроенергії, встановлений НКРЕКП (без ПДВ), грн;
ПДВ – податок на додану вартість.
Нову (змінену) ціну, визначену відповідно до п. 1.6.7. цього Додатка, застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП)».
Посилаючись на п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку із введенням в дію з 01.01.2022 року Постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2022 рік» від 01.12.2021 р. № 2454, та збільшенням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, постачальник запропонував збільшити ціну за 1 кВт за годину з 01.01.2022 року, при цьому не змінюючи кількість кВт/год.
В результаті було укладено додаткову угоду, якою було збільшено суму договору.
Однак казначейство не погоджується з правомірністю даних дій, а саме: збільшенням суми договору, аргументуючи тим, що дана норма закону (п. 7 ч. 5 ст. 41 ) не стосується процедури відкритих торгів.
Постачальник, в свою чергу, наполягає про правомірність своїх дій.
Просимо роз’яснити, чи правомірним, в даному випадку, буде збільшення ціни без зміни кількості і, як результат, збільшення суми укладеного за результатами конкурентної процедури договору.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Проясніть, будь ласка, питання щодо публікації (оприлюднення) на сайті (майданчиках) Прозоро Договорів про відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дитини з інвалідностю (далі -Договір)...
Відповідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 309 ( зі змінами ) маємо укладати договори та направляти на реабілітацію діток з інвалідністю.
Враховуючи вищевикладене, цікавить - чи доцільно Договір відносити саме до ЗАКУПІВЕЛЬ, оскільки метою Закону України «Про Публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, а закупівля - це є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Просимо обгрунтувати чи підпадає під дію Закону України «Про Публічні закупівлі» відшкодування вартості реабілітаційних послуг, якщо в розумінні договору відшкодування розглядається не в якості оплати за надані послуги, а в якості компенсаційної виплати.
Дякуємо...
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП "Старобільське ЛМГ" не є замовником в розумінні нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" Одночасно, абзацом 3 п,1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що Державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Згідно нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі " ці межи встановлено чавтиною першою ст.3 Закону, а не частиною першою ст.2 Закону, як це зазначено в ст75 Господарського кодексу України. Згідно ч.1 ст 3 Закону "Про публічні закупівлі" ці межи дорівнюють
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень;
3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті.
Просимо надати роз'яснення щодо вартістних меж на які є посилання в ст.75 Господарського кодексу України щодо конкретних цифр, якими слід керуватися при виконанні вимог ст.75 Господарського кодексу України у випадку якщо підприємство не є замовником в розумінні нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі". Дякую. С повагою, Попов Ігор.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання розглянуто в запиті 794/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=86593fcd-e021-4e50-9095-040543132e13&lang=uk-UA
|