|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, надайте будь-ласка відповідь на наступне питання.
Наприклад у відділі який займається проведенням закупівель працює 5 осіб які не є членами тендерного комітету та жоден з них не є секретарем або головою тендерного комітету. Чи мають дані працівники оприлюднювати інформацію на майданчиках та відповідно накладати від свого імені електронні цифрові підписи?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 48/2016 що розміщене на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e641b43b-0c64-479e-95d2-80d7c3d6a864&lang=uk-UA, а також у запиті 141/16, що розміщене на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=242d1e14-4fc0-4075-98d5-097b1f8aaafe&lang=uk-UA
|
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Саттею 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою ха вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини,замовники оприлюднюють звіт про укладені договори.
Питання: якщо вартість договору є меншою 50 тисяч, але відповідно до додатку до річного плану по коду передбачено суму більшу, ніж 50 тис.(але меншу, ніж 200 тис.),чи потрібно оприлюднювати звіти про такі договори.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство відноситься до замовників, які проводять діяльність в окремих сферах господарювання. П. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
товари, роботи, послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
На які послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади ....... розповсюджується пп. 2 п. 4 с. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини четвертої статті 2 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Мінекономрозвитку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення переліку послуг, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень.
|
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Телекомпанія звертається до Вас за роз’ясненням з приводу правильної організації сервісного обслуговування та ремонту нашого обладнання при використанні тендерних процедур.
Особливість нашої ситуації в тому, що кількість офіційно сертифікованих сервісних центрів, здатних обслуговувати професійне телевізійне обладнання, в Україні невелика.
По друге: досить часто виникає ситуація, коли зразу неможливо встановити несправність навіть з використанням спеціальних стендових засобів. Тому діагностика практично переходить в ремонт з заміною окремих елементів, на які падає підозра. А коли з ладу виходить ціла низка елементів, то практично діагностика закінчується ремонтом з послідовною заміною несправних.
Ще виникають ситуації, коли через складність поломки діагностика і ремонт переходять в почасовий режим роботи спеціаліста сервісу з відповідною вартістю послуг. Але все одно це значно дешевше, ніж замінити ввесь несправний вузол.
Подібна ситуація в нас на підприємстві виникає і з сервісним обслуговуванням кондиціонерів, автомобілів та іншої складної техніки.
Тож, хочемо отримати кваліфіковну відповідь, як саме проводити тендерні закупівлі в таких ситуаціях, коли неможливо визначитися ні з обсягом роботи, а ні з сумою закупівлі обслуговування та ремонту телевізійного та іншого обладнання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 30.09.2016 № 3302-06/ 31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Підкажіть, будь ласка, що потрібно вважати закінченням процедур закупівель? Це оприлюдненням звіту про проведення процедури закупівель чи оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю? Також чи потрібно скликати тендерний комітет для вирішення питання (з відповідним протоколом тендерного комітету) щодо укладення додаткової угоди?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
Таким чином, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення.
Щодо питання 2
Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель.
Водночас Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.
|