|
28.03.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
В договорі про закупівлю (укладеного відповідно до Постанови № 1178) на постачання природного газу в розділі "Строк дії договору" прописано строки наступним чином: "Даний договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання." ПИТАННЯ: до якого числа можна вносити зміни до договору в частині істотних умов договору шляхом оформлення додаткової угоди з врахуванням того факту, що оплата за фактично поставлений природний газ буде здійснена в квітні на підставі виставленого в квітні акту за березень 2023 року з зафіксованими фактичними показниками.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Так, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас, оскільки статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, внесення змін до договору про закупівлю можливе у разі, якщо строк дії такого договору не закінчився.
|
|
28.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, чи потрібно в прямому договорі на суму до 50 тис. вказувати, що ми керуємось постановою 1178?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. З огляду на це, оскільки договори на суму до 50 тисяч гривень, не є договорами про закупівлю у розумінні Закону, при укладенні таких договорів сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
28.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення чи правомірно здійснювати закупівлі товарів робіт, послуг, що необхідні для функціонування замовника, який уповноважений рішенням державного замоника сфери оборони на здійснення закупівель у відповідності до Постанови КМУ 1275 (наприклад, комунальні послуги, канцелярські товари, запасні частини до службового транспорту, комп'ютерна техніка і т.д.), чи повнинні це бути товари, роботи, послуги виключного оборонного призначення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275, Особливості № 1275) встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон про оборонні закупівлі), оборонні закупівлі – здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі, послуги оборонного призначення – послуги, пов’язані із забезпеченням життєвого циклу об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення, зокрема: послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі визначено роботи оборонного призначення, серед яких: роботи, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі, визначено, що відноситься до товарів оборонного призначення, зокрема, що будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Виходячи із вищенаведеного, державний замовник самостійно визначає товари, роботи та послуги оборонного призначення, які закуповуються державними замовниками для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони відповідно до положень Закону про оборонні закупівлі та Постанови № 1275.
|
|
27.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому наразі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, яким в тому числі затверджено кошторисні норми -КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» та КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».
Як бути замовнику при здійсненні закупівлі робіт, а саме проектно-кошторисній документації (далі -ПКД), до якої входять суми на розробку ПКД, роботи, технічний нагляд та авторський нагляд якщо вартісні межі- розробка ПКД- 100тис. грн. , роботи-1,7 млн. грн, технічний та авторський нагляд-200 тис ? Все перераховане є роботами в розумінні Закону та проводиться на одному об’єкті, при цьому закуповується окремо, спочатку розробка ПКД, потім роботи, а потім технічний та авторський нагляд.
Чи повинен замовник в такому випадку проводити окремо спочатку відкриті торги на закупівлю ПКД, потім відкриті торги на роботи, а потім відкриті торги на технічний та авторський нагляд з огляду на те, що всі зазначені роботи мають здійснюватися на одному об’єкті?
Або замовник в даному випадку виходячі з вартісних меж закупівлі укладає прямий договір про закупівлю ПКД, потім проводить відкриті торги на закупівлю робіт, та закуповує технічний та авторський нагдяд шляхом укладання прямого договору про закупівлю.
Які дії замовника в такій ситуації будуть правильними з точки зору наказу Мінекономіки №708 та державних будівельних норм?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
27.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Наразі здійснення закупівель здійснюється згідно ном Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
У Особливостях з врахуванням всіх внесених змін не визначено яку інформацію має зазначити замовник у повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей згідно норми «24 години на виправлення», що передбачено пунктом 40 Особливостей.
У зв’язку з чим виникає питання, чи зобов’язаний замовник у повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей обов’язово вказувати інформацію передбачену частиною 16 статті 29 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля, здійснюється відповідно до вимог Закону з урахуванням Особливостей. Відповідно до пункту 40 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Враховуючи вищенаведене, замовник, у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, формує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей з урахуванням положень Особливостей.
|