Доступ до публічної інформації | Міністерство економіки України

тендерна пропозиція представлена предметом закупівлі, який розділено на 2 лоти. зясувалося, що серед учасників, які подали тендерні пропозиції, у 1му лоті та у 2му лоті є особи, які повязані між собою. фізична особа-підприємець, що подала пропозицію у 1му лоті, є засновником юридичної особи, яка подала пропозицію у 2му лоті. переможцями аукціонів у 1му та 1му лотах є ці повязані між собою особи. чи можна відхиляти тендерні пропозиції цих учасників на підставі п.7.ч.1. ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі" як такі що подані в рамках однієї тендерної пропозиції повязаними особами? дякую

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо зокрема тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.

Визначення поняття “пов’язана особа” наведено у пункті 16 частини першої статті 1 Закону.

Водночас згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

При цьому, у разі подання пов’язаними особами в межах єдиної процедури закупівлі тендерних пропозицій щодо різних частин предмета закупівлі (лотів), розгляд, визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом здійснюється замовниками окремо за різними частинами предмета закупівлі, що виключає виникнення між зазначеними особами правовідносин, спрямованих на порушення добросовісної конкуренції серед учасників.

Водночас, у разі коли тендерні пропозиції подані пов’язаними особами у розумінні Закону за одним лотом в межах єдиної процедури закупівлі, замовник відхиляє такі тендерні пропозиції на підставі пункту 3 частини першої статті 30 Закону.

10.05.2018

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

5913 / 5709

Чи вважається порушенням Принципів закупівель (відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям і зловживанням, замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників) та/або інших правових актів при закуплі Предмета закупівлі виключно за кодом "15860000-4 Кава, чай та супутня продукція" вимагання Замовником (що оформлене в тендерній документації виключно під кодом 15860000-4) від Постачальника Предмету закупівлі (15860000-4 Кава, чай та супутня продукція) надання Послуг з оренди обладнання для приготування/та/або споживання напоїв (кавомашини, вендингове обладнання, посуд та інш.)з Предмету закупівлі на підставі, на нашу думку, злочинно-навмисного ігнорування/та/або навмисного невірного тлумачення Замовником чітко визначених нормативних понять, а саме: кодування товарів (ДСТУ 3993-2000), постачання продукції (ДСТУ 3278-95, Правила Інкотермс), переходу права власності на товар (за ст. 334 Цивільного кодексу України), виробництво (ДСТУ 2960-94) з отриманням нового товару (ДСТУ 3993-2000), товар (за ДСТУ 3993-2000), продукція (ДСТУ 3278-95, ДСТУ 3230-95), готова продукція (ДСТУ 3278-95), вимоги до товару (ДСТУ 3993-2000), життєвий цикл товару (ДСТУ 3294-95), товарорух (за ДСТУ ДСТУ 3294-95), приймання товару (ДСТУ 3993-2000).

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.

Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

При цьому визначення понять "товари" і "послуги" наведені у статті 1 Закону.

Так, згідно частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо, за виключенням послуг, пов'язаних з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів у відповідності до пункту 32 частини першої статті 1 Закону.

Повідомляємо також, що питання оскарження розглянуто в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

10.05.2018

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

4911 / 4823

Чи вважається порушенням Принципів публічних закупівель (а саме недискримінація учасників: - вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах; - замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників) в разі встановлення Замовником в Тендерній документації конкретної страни виробника Предмету закупівлі, без зазначення можливості надання еквіваленту за цією (страна виробництва) вимогою (тобто, наприклад: виробник - Італія).

Відповідь

10.05.2018

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

7353 / 7223

Відповідно до законодавства України оплата виконаних субпідрядниками робіт може проводитися безпосередньо замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду (п. 101 Загальних умов договорів підряду затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005р.). Чи можливе укладення між замовником та генпідряником додаткової угоди про здійснення оплати замовником безпосереденьо субпідряднику для прискорення закупівлі матеріалів, виробів та обладнанння, які використовуються при виконанні будівельних робіт субпідрядною організацією? Чи існує практика здійснення оплат замовником безпосередньо субпідряднику по укладених за результатами тендеру договорах?

Відповідь

Згідно зі статтею 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.

Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.

Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджені загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі – Загальні умови). Так, відповідно до пункту 101 Загальних умов оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю".

Таким чином, у разі якщо у проекті договору, договорі про закупівлю було передбачено можливість оплати замовником робіт, виконаних субпідрядником безпосередньо субпідряднику, сторони можуть укласти додаткову угоду з дотриманням законодавства.

При цьому зазначаємо,що згідно з частиною першою статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.

10.05.2018

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

4981 / 4814

Доброго дня! У зв’язку з отриманням від вищестоящої організації рекомендацій щодо необхідності вимагати від потенційних учасників процедур закупівель надання у складі тендерних пропозицій розрахунку вартості (калькуляцію) одиниці товару, що закуповується, просимо надати роз’яснення з цього питання . Чи не буде ця вимога дискримінаційною до постачальників - не виробників Товару та чи не суперечить така вимога Закону України «Про публічні закупівлі». Дякуємо ,

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2