|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У тендерній документації на закупівлю послуг "Перевезення вантажів автомобільним транспортом" вимагає надати списки водіїв, які будуть задіяні до перевезень погоджені ВКР СБУ або СБУ для допуску на технічну територію військової частини А2007, посилаючись на Наказ Міністра оборони України від 06.06.2017 року №5дск «Про затвердження Порядку організації пропускного режиму на особливо важливих і режимних об’єктах Міністерства оборони та Збройних Сил України» всі особи, які залученні для роботи на технічній території повинні пройти перевірку ГУ ВКР ДКС Служби безпеки України. Позак, зауважуємо що на момент подання пропозицій учасник ще не є переможце, а його працівники не є такими що вже "залучені" до надання послуг. Згідно вимог ч.1 ст.16 Закону Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відтак чи є дискримінаційною вищевказана вимога Замовника зазначена в тендерній документації?
Органи СБУ повідомили що списки працівників можуть бути погодженні лише на підставі звернення військової частини або укладеного договору з Замовником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення, яке надходило до Міністерства в порядку звернення громадян, надана листом від 30.07.2019 № 3304-04/31410-09 (копія у вкладенні додається).
|
|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
РІшенням сесії Ізянської сільської ради від 09.08.2016 року було створено тендерний комітет та затверджено положення про комітет.
Головою тендерного комітету призначено юриста сільської ради Аннишинця Миколу Васильовича.
Аннишинець М.В. є депутатом Хустської міської ради, тобто іншого органу місцевого самоврядування.
З метою недопущення порушення вимог ч. 2 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" прошу розяснити: чи може Аннишинець Микола Васильович, який працює юристом в Ізянській сільській раді очолювати тендерний комітет сільської ради при тому, що він є депутатом Хустської міської ради.
Дякую наперед. Чекаю відповіді як найскорше.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 403/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що частиною другою статті 11 Закону встановлено імперативну норму стосовно обмеження щодо складу тендерного комітету.
|
|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами відкритих торгів укладено договір на роботи по предмету закупівлі "Будіництво загальнооствітньої школи (ЗОШ) до існуючого навчально-виховного комплексу (НВК)", ведуться роботи. На виконання Закону "Про освіту" ЗОШ, НВК змінює свою назву на "гімназія". Як?, коли?, чи потрібно? такі зміни внести в договір про закупівлю на етапі виконання робіт, або після їх завершення, яку назву необхідно вказати в декларації про завершення будівнивцтва об"єкту?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, а також від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07
Водночас відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fe3d56a-5e3e-4a0b-8c96-e52c5deda7a1&lang=uk-UA у запиті 465/2019, а також http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA у запиті 25/2016.
|
|
|
08.07.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до листа Мінекономрозвитку, вих.. № 3302-06/21890-07 від 15.07.2016 р. було надано роз’яснення що «…підприємства…, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника…, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП «Зовнішторгвидав України від 13.04.2016 р. № 35». Але 19.03.2019 р. цей наказ було відмінено наказами ДП «ПРОЗОРРО» № 10 та № 11.
Запитання:
Враховуючи вищенаведене, в разі закупівель товарів, робіт чи послуг за електронною Системою закупівель, яким документом необхідно керуватись підприємству, що не є замовником у розумінні Закону при використанні ЕСЗ, якщо очікувана вартість закупівель може бути менше та більше порогової?. Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У свою чергу, відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи.
Поряд з цим Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель затверджена наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
Таким чином, у разі використання електронної системи закупівель державними (казенними) та комунальними підприємствами, їх дочірніми підприємствами, об’єднаннями підприємств, а також господарськими товариствами, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель затверджена наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
|
|
|
05.07.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбайт» (Учасник) брало участь у процедурі закупівлі – "ДК 021:2015: 72210000-0 — Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-04-19-002642-c (далі - процедура закупівлі). Замовник визнав ТОВ «Спецбайт» переможцем. Один з учасників написав скаргу до АМК, який розглянувши скаргу прийняв рішення щодо скасування рішення замовника про визнання переможця. Наше підприємство готує позов до суду про визнання рішення АМК протиправним та його скасування. Відповідно до ч.12 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Враховуючи, що рішення рішення АМК набрало законної сили з моменту його проголошення, прошу відповісти на наступні питання:
1) Чи може Замовник відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» продовжити розгляд пропозицій інших учасників та визначити іншого учасника переможцем закупівлі ?
2) Чи можливо відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування рішення АМК України в частині зобов'язання Замовника скасувати рішення про визначення Учасника переможцем процедури закупівлі, визнати такого Учасника переможцем процедури закупівлі та опублікувати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір та в подальшому договір про закупівлю якщо вже буде укладено договір з інших учасником процедури закупівлі або прийнято рішення?
3) Чи можливо в такому випадку вжити заходів забезпечення позову, відповідно до глави 10 КАС України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Згідно частини першої статті 2 Глави 1 Розділу I Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 27 Глави 2 Розділу I КАСУ оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 150 Глави 10 Розділу I КАСУ суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. При цьому статтею 151 Глави 10 Розділу I КАСУ визначено види забезпечення позову.
Водночас відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до
ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|