|
|
10.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Будь ласка допоможіть у наступному питанні. Учасник зазначив у ціновій пропозиції спрощеної закупівлі серед шести найменувань товару, що вимагався умовами оголошення до постачання, - два однакових найменування товару, але з різною ціною. Чи є така помилка не суттєвою, або дану пропозицію потрібно відхилити у зв’язку із тим, що дана помилка впливає на зміст пропозиції?
Враховуючи те, що розрив між зазначеним вище Учасником та наступним за ціною складає лише 1,00 грн., є велике бажання уникнути можливих конфліктних ситуацій.
Дуже дякую за відповідь та допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини одинадцятої статті 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Разом з тим згідно з пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
При цьому всі рішення приймаються замовником самостійно.
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно частини 2 статті 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» в новій редакції:
2. Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків – протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Чи вважається фактом застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків в розумінні частини 2 статті 17 ЗУ ситуація, коли Замовник вимагає сплати штрафних санкцій за раніше укладеним договором між Замовником та Учасником, який було достроково розірвано Замовником, але Учасник не згоден з нарахуванням штрафів та/або відшкодуванням збитків за цим договором, і на момент проведення оцінки тендерної пропозиції Учасника ще не має рішення суду, яке набрало чинності, і яке підтверджує законність застосовування Замовником санкцій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 74/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11ed44bf-c3c6-428b-878d-b545f34729e3&lang=uk-UA
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.Наша бюджетна організація являється Замовником робіт, послуг, товарів. 15.04.2020 було розпочато закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель. Предмет закупівель - роботи, вартість предмету закупівель не перевищує 1,5 мільйона гривень. Електронний аукціон відбувся після набрання чинності змін Закону України «Про тендерні закупівлі» (редакція), які були внесені Законом України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель (19 вересня 2019 року № 114-IX).
Враховуючи викладене просимо надати роз’яснення, з посиланням на нормативно-правові акти, чи є законні підстави не укладати договір з переможцем процедури закупівлі, а органу Державної казначейської служби України не реєструвати бюджетне зобов’язання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Питання завершення допорогових закупівель, розпочатих до введення в дію Закону, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
УКладання договорів про нкестандартне приєднання до мережі електропостачання .Яка це процедура закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 964/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
В установі діє тендерний комітет та уповноважена особа яка відповідає за планування та проведення спрощенних закупівель. Якщо сума по предмету від 50 до 200 тис . грн. та закупівля здійснюється у відповідності до частини 7 Статті 3 Закону - хто здійснює планування та оприлюднення інформації щодо даної закупівлі: тендерний комітет чи уповноважена особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 11 Закону передбачено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Водночас частиною сьомою статті 3 Закону встановлено перелік випадків придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Ураховуючи викладене, відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель або будь-який член тендерного комітету.
|