|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Орендодавець, отримавши реєстраційний внесок учасників аукціону по оренді державного майна від оператора електронного майданчика,як може розпорядитися зазначеними коштамм?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону.
При цьому у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Водночас згідно зі статтею 1 Закону України “Про Фонд державного майна України” Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Тому, з питання, що стосується оренди державного та комунального майна, пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
21.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо відповідно до статті 11 в установі визначена уповноважена особа, чи потрібно відповідно до постанови КМУ від 20.03.2020 №225 визначати окремо уповноважену особу для проведення закупівлі товарів для запобігання поширенню коронавірусної хвороби?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 31 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установити, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону.
Разом з тим відповідно до пункту 2 Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 (із змінами) “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України” особа, уповноважена замовником на проведення закупівель (далі - уповноважена замовником особа), - службова (посадова) особа замовника, яка визначена ним відповідальною за організацію та проведення закупівель.
Отже, відповідальною за організацію та проведення закупівель, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель або будь-який член тендерного комітету.
|
|
26.03.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абзацу 2 частини 1 Закону України "Про публічні закупівлі" річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Питання:
- коли повинен бути затверджений річний план закупівель?
- чи встановлюється дата затвердження річного плану закупівель лише Положенням про планування закупівель кожного органу влади,чи якийсь ще нормативно-правовий акт регулює це питання?
- чи прописується десь вимога щодо затвердження річного плану закупівель до початку року його дії (чи має бути затверджений у 2020 році річний план закупівель на 2021 рік)?
- чи інсує вимога щодо необхідного проміжку часу між затвердженням плану закупівель (або змін до нього) та безпосередньо початком проведення процедури закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Частиною 3 статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
При цьому Законом не регламентовано, як вирішувати питання, якщо в тендерній документації не міститься умови щодо перерахування вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату, а на етапі укладення договору Продавець наполягає на таких умовах, з чим не погоджується Замовник.
На підставі вищевикладеного,прошу надати роз’яснення, щодо тлумачення норм Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
Чи може Продавець, який виграв торги наполягати на вказівці в умовах договору, щодо здійснення перерахунку вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату?
Чи може Замовник відмовитися від укладання договору, якщо Сторонами не досягнути згоди щодо умови договору стосовно перерахунку вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Водночас абзацом другим частини третьої статті 22 визначено, що тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Поряд з цим відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Тому визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті можливе у разі, якщо така умова була передбачена тендерною документацією та проектом договору замовника. При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до тих вимог тендерної документації , згідно яких учасником подана пропозиція, що визнана найбільш економічно вигідною.
Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 31 Закону.
Так, відповідно до абзацу другого пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
|
|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником закупівлі є бюджетна установа, на яку поширюються норми Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
Замовником на стадії планування бюджетних асигнувань розраховується потреба в них, за наслідками чого складаються відповідні розрахунки.
Згідно вказаних розрахунків слідує, що потреба Замовника в придбані товару на бюджетний період становить 600,0 тис.грн.
Таким чином, очікувана вартість товару перевищує межі, встановленні ч. 1 ст. 2 Закону. Придбання товару здійснюється за рахунок асигнувань, затверджених в кошторисі на бюджетний період (тимчасові кошториси відсутні, додаткові кошти не виділялись).
На початку року, а саме 02 січня замовником укладено прямий договір, без застосування процедур, визначених Законом. Сума договору становить 199,9 тис.грн.
Термін придбання товару по прямому договору перевищує час, необхідний для проведення процедури відкритих торгів.
В квітні-місяці Замовником оголошено відкриті торги на придбання товару на решту суми, що становить 400,1 тис.грн.
Враховуючи вищезазначене, прошу надати відповідь на питання наступного змісту:
- чи правомірно укладено договір на придбання частини товару, сума якого не перевищує межі, визначені ст. 2 Закону (тобто до 200,0 тис.грн) при умові, що фактичне придбання товару (виходячи з його потреби) протягом року становитиме 600,0 тис.грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F29640-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
Згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках.
|