|
|
08.02.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо вас надати роз’яснення на наступне запитання
Для закупівлі Бензину було внесено рядок плану на січень
Бензин
(https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2018-01-12-000627-a)
На підставі плану оголосили наступну закупівлю:
09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин) яка не відбулася
UA-2018-01-12-001135-b ●
Інформація про відміну
Дата відміни
29 січня 2018 15:00
Причина відміни
Подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій
(https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-01-12-001135-b)
ПИТАННЯ
в разі коли торги не відбулися:
-чи потрібно вносити новий рядок плану на закупівлю яка планується повторно в наступному місяці, тим самим «роздуваємо» план?;
-чи потрібно вносити новий рядок плану на закупівлю яка планується повторно в тому ж місяці, тим самим «роздуваємо» план?;
-чи можливо залишити рядок плану без змін, так як змінюється ОРІЄНТОВНИЙ початок закупівлі, і на момент закупівлі гроші було заплановано?
Довідка: ОРІЄНТО́ВНИЙ, а, е. Який дає лише загальне уявлення про що-небудь; приблизний. (http://sum.in.ua/s/orijentovnyj)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану та внесення до нього змін (в тому числі орієнтовного початку проведення процедури закупівлі, очікуваної вартості тощо) є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Поряд з цим, аналогічне питання розглянуто у запиті 751/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad729515-ce77-4a29-9d8f-ab928be6bd3b&lang=uk-UA з інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель внесення змін в річний план закупівель (додаток до річного плану).
|
|
|
13.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В одному із журналів, ми зіштовхнулись із такою позицією «у Законі № 922 передбачено, що процедури публічних закупівель проводить тендерний комітет або уповноважена особа. При цьому немає обов’язку, зокрема, для тендерного комітету займатися складанням додатка до річного плану закупівель. Водночас нині законодавство про публічні закупівлі не передбачає, що додаток є невід’ємною частиною річного плану закупівель. Отже, виходить: якщо в замовника немає потреби проводити процедури закупівель, а є лише необхідність у «допорогових» закупівлях, то особа, вiдповiдальна за «допороги», складає додаток та оприлюднює його».
Враховуючи, що ст. 4 Закону № 922 визначено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
При цьому ст. 11 Закону № 922 встановлено, що Тендерний комітет або уповноважена особа (особи):
планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.
Просимо надати відповідь, чи правомірно складати і затверджувати додаток до річного плану закупівель окремо від річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.
|
|
|
22.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно пп. 4 п. 2. ст. 35 ЗАКОНУ переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
ПИТАННЯ: Два поспіль разу відкриті торги були відмінені, через подання менше двох тендерних пропозицій. Чи можемо ми застосувати переговорну процедуру закупівлі, якщо під час проведення повторних відкритих торгів було змінено тільки кількість товару? Тобто, зменшення кількості пального це зміна технічних характеристик предмету закупівлі або ні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA.
|
|
|
16.08.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги."
Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення з таких питань:
1) Чи правильно буде визначити предмет закупівлі за таким кодом - ДК 021-2015- 71240000-2 - Архітектурні, інженерні та планувальні послуги, якщо послуга, що надається відповідно до договору буде прописана так: "Адаптація електронної карти для містобудівних потреб"?
2) Чи існують нормативні акти та/або роз'яснення стосовно правильності визначення коду ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, для тієї чи іншої послуги?
3) Чи може договір, в якому код ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” не відповідає назві конкретної послуги і умовам договору щодо її надання, бути визнаним недійсним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-2
Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Щодо питання 3
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Поряд з цим, статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У свою чергу підстави визнання договору про закупівлю нікчемним визначені статтею 37 Закону.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
|
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення:
Замовником застосовується переговорна процедура закупівлі робіт для потреб оборони. Учасника було повідомлено про дату та час необхідності прибуття на переговори. Відповідно до приписів п.4 ст. 6 Закону України « Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» встановлюється строк у 24 години для усунення недоліків невідповідності документів учасника.
У який строк, після оприлюднення Замовником повідомлення про переговори, Замовник повинен прийняти та оприлюднити рішення щодо визначення цього Учасника переможцем або щодо відхилення його пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 3 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі – Закон) замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну/приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону рішення про запрошення учасника на переговори приймається тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) за результатами відбору, про що повідомляється учасник. Переговори призначаються не раніше ніж на наступний робочий день після прийняття такого рішення.
Так, частиною четвертою статті 6 Закону встановлено, що у разі виявлення замовником невідповідності документів учасника встановленим вимогам або відсутності будь-якого із документів учасник відбору може усунути недоліки в документах, крім випадку підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення на переговорах учасника з такими недоліками.
Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону після проведення переговорів складається протокол.
Разом з тим, замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через чотири робочі дні та не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (частина перша статті 7 Закону).
При цьому Законом не визначені строки щодо прийняття та оприлюднення рішення про визначення переможця та відхилення цінової пропозиції учасника після проведення електронного аукціону.
|