|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 7 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися по підтвердження інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Разом з тим, законодавець не зазначає, на кого покладається відповідальність щодо перевірки достовірності документів та обсягу такої перевірки.
Питання 1: Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність тендерної документацію учасників?
Питання 2: Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність документації переможця тендеру, яка подана для укладання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з частини дев'ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій замовник має розглянути тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною, на відповідність вимогам тендерної документації.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому рішення про необхідність звернення за підтвердженням інформації, наданої учасником приймається замовником самостійно.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день, На 2021 був заключений договір на постачанняпослуг річна сума складає 8000 грн., який був оприлюдненний в системі прозоро в 3-х денний термін. Послуги будуть надаватися помісячно відповідно і акти про виконання послуг будуть місячні. Питання: Як вивантажити місячні акти до річного договору який оприлюденний на початку 2021 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 976/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день, На 2021 був заключений договір на постачанняпослуг річна сума складає 8000 грн., який був оприлюдненний в системі прозоро в 3-х денний термін. Послуги будуть надаватися помісячно відповідно і акти про виконання послуг будуть місячні. Питання: Як вивантажити місячні акти до річного договору який оприлюденний на початку 2021 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
о результатам тендеру мій колега (інший ФОП з аналогічним видом діяльності)став переможцем, уклав договори та постачає за ними продукцію. в звязку з життєвими обставинами цей ФОП прийняв рішення про припинення виробничої діяльності та запропонував мені прийняти на себе виконання зобовязання за укладеними договорами в порядку ст. 194 Господарського кодексу України. Чи може Переможець процедури закупівлі передоручити виконання свого зобовязання третій особі в порядку ст. 194 ГКУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому визначення “замовники” та “учасник ” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України ) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої та п’ятої статті 41 Закону, відповідно до яких, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати допомогу стосовно наступної ситуації: На 2021 рік у нас заплановано 109 тис.грн. на утримання придомової території. Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" ця послуга повинна проходити через спрощену закупівлю. Але об'єкти, які потребують утримання, знаходяться у будівлях з ОСМД, тобто є співвласниками ОСМД. З цієї причини до нас масово стали звертатися керівники ОСМД та переконувати у тому, що нам не потрібно проводити спрощену закупівлю. В принципі, це логічно, бо і ми є ЗАМОВНИКАМИ і ОСМД є ЗАМОВНИКАМИ, тим паче ведучій казначей в органах ДКСУ також підтвердив, що будучи співвласниками ОСМД ми не закуповуємо цю послугу, а як би відшкодовуємо вартість цієї послуги нашим ОСМД, а закуповувати послугу (призначати людей) повинно саме ОСМД. Ми то й самі раді, якщо не потрібно проводити спрощену закупівлю, а укладати прямі Договори з ОСМД на відшкодування вартості послуги, але на яку статтю якого Закону можна ссилатися, якщо контролюючий орган запитає, чому ми 109 тис.грн. провели без Prozorro?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2425/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=85e527a5-2bb4-4b76-977f-a9f8d2ae4c75&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною
|