|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим, оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону.
При цьому у разі виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити або виділення додаткових коштів, такий предмет закупівлі буде вважатися новим предметом договору.
Крім того, у запиті 183/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA міститься відповідь щодо внесення змін до договору.
|
|
При цьому, при проведенні процедури закупівлі (відкриті торги) в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності тощо.
З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Закону України «Про управління об'єктами державної власності» належать Наглядовій раді ДП «АМПУ», просимо надати роз’яснення щодо можливості обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору в порядку, визначеному Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», без застосування Закону про закупівлі?
У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» не є можливим, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи) та укладення договору із суб’єктом, якого буде обрано Наглядовою радою ДП «АМПУ» (як органом управління, який наділений виключною компетенцією)?
У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» або із застосуванням переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» не вбачається за можливе, просимо надати роз’яснення стосовно того, застосування яких процедур є належним з огляду на приписи Законів України «Про публічні закупівлі», «Про управління об'єктами державної власності» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”.
Таким чином, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F15309-06 розміщено лист від 10.04.2019 № 3304-04/15309-06 “Щодо застосування санкцій”, в якому розглянуті питання застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб.
Водночас відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” визначено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації.
Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 N 10, у разі відміни закупівлі, замовник зазначає підстави про таку відміну шляхом заповнення відповідних полів та завантаження окремого файлу з відповідною інформацією.
|