|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати:
1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю;
2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановлено вимогу щодо подання учасником закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю та копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності). Учасник закупівлі під час подання своєї тендерної пропозиції/пропозиції надав інформацію про право підписання договору про закупівлю та копію ліцензії/документа дозвільного характеру. В результаті розгляду та оцінки цього учасника визначено переможцем. Чи зобов’язаний цей учасник-переможець під час укладення договору про закупівлю повторно надавати інформацію про право підписання договору про закупівлю та копію ліцензії /документа дозвільного характеру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Поряд з цим, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 344/2018 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=706de2e4-6c82-4476-a6a6-e2866ddd79d7&lang=uk-UA
|
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. 12.01.2021 р. підписано договір між контрагентами на постачання електричної енергії. Згідно Додатку №5 до договору розрахунок за спожиту електричну енергію відбуваєтьчя за формулою (Додаток у вкладенні) та згідно п. 5.2.2. Вартість послуг постачальника (маржинальний прибуток) становить 0,11 грн. без ПДВ за одиницю товару і не може бути змінено без попередньої згоди Споживача.
Загальна ціна договору та порядок розрахунку, як істотні умови договору є незмінними. Але при цьому ціна за 1 кВт*год при розрахунках згідно формули постійно змінюється.
Чи є правомірним застосовуння в даному випадку п.5 ст41 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо коливання ціни на ринку електричної енергії? Оскільки істотні умови договору та маржинальний прибуток не змінюються.
Питання відкрите для великої кількості замовників(споживачів). Оскільки не має жодних роз'яснень кваліфікованих спеціалістів законодавчої та виконавчої гілок влади щодо розрахунків та закриття за формулою, при фіксації лише загальної суми договору, а не ціни за Квт*год. Коли згідно ЗУ "Про публічні закупвлі" зміни істотних умов договору не відбуваються.
Заздалегідь вдячні за розгорнуту відповідь на дане питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питань щодо розрахунків та закриття за формулою додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, скажіть будь ласка як правильно діяти в такій ситуації: на початку 2021 року КНП уклало договори на розподіл природного разу та розподіл електричної енергії з монополістом по переговорній процедурі. Фінансування даних закупівель здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, а сама за рахунок 6 територіальних громад, які виділити кошти на фінансування своїх об’єктів (всього 29 об’єктів) тобто будівлі АЗПСМ та ФАПів, які знаходяться на їх території. У кінці березня 2021 року одна ТГ додатково виділити кошти для оплати енергоносіїв. Сума додаткових коштів становить 10 000,00 грн. на розподіл природного газу та 60 000,00 грн. на розподіл електричної енергії.
Облгаз відмовляється укладати новий договір на розподіл газу на суму 10 000,00 грн. (2 об’єкти) аргументуючи тим, що в такому випадку потрібно розривати діючий договір, який є типовим договором розподілу природного газу і пропонує підписати додаткову угоду до діючого договору, укладеного за переговорною процедурою.
Скажіть будь ласка як правильно здійснити ці закупівлі? Чи правомірні дії облгазу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”.
Крім того, пропонуємо ознайомитися із запитом 2426/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=10edd35a-2685-4c1f-b092-68276390085f&lang=uk-UA
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Серед вимог тендерної документації у процедурі відкритих торгів за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-12-001615-a, зазначено, зокрема:
Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції:
- Копії примірників документів, що підтверджують якість товару в яких буде вказано ідентифікаційний номер та номер паспорту великої рогатої худоби який внесений до єдиного державного реєстру тварин, для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин, зареєстрованих на території обслуговуючій дільниці ветеринарної медицини згідно діючого Законодавства.
Порядок ідентифікації великої рогатої худоби регламентовано наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №642 від 04.12.2017р «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби», згідно з яким встановлено процедуру ідентифікації, реєстрації та видачі паспорту ВРХ протягом життєвого циклу останньої.
Відповідно до пункту 1 розділу 7 вищезазначеного наказу у разі забою, утилізації тварини в господарстві юридичної особи, що проводить діяльність із забою, утилізації, власник/утримувач, відповідальна особа господарства зобов’язані внести до паперової форми книги обліку тварин і паспорта тварини дату та причину забою, зняти з тварини бирки і протягом п’яти робочих днів від дати забою тварини надіслати засвідчений державною установою (закладом) ветеринарної медицини паспорт тварини Адміністратору Реєстру тварин для його знищення в установленому порядку і внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини.
Згідно з пунктами 4.2. та 4.3. Правил перед забійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 07.06.2002р. №28, забій тварин на м’ясо здійснюється після їх поголовного клінічного огляду спеціалістом ветеринарної медицини. До забою на м’ясо допускають тільки здорових тварин.
Згідно пункту 3.3. вищезазначених Правил після здійснення ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясопродуктів спеціалісти ветеринарної медицини проводять клеймування, а також видають відповідні ветеринарні документи (ветеринарне свідоцтво, ветеринарна довідка) щодо подальшого їх використання.
Слід зазначити, що на сьогоднішній день законодавство України не містить норми, яка б регламентувала порядок заповнення та зміст документу виробника щодо якості продукції. Останньою нормою, що регламентувала порядок заповнення та зміст документу виробника щодо якості продукції була стаття 21 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» № 771/97-ВР від 23.12.1997р. (у редакції, що діяла до 20.09.2015р.), яка регламентувала порядок видачі та заповнення декларації виробника.
З урахуванням викладеного, просимо надати роз’яснення щодо правомірності включення замовником до тендерної документації вимог про зазначення у документах виробника, що посвідчують якість, ідентифікаційного номеру та номеру паспорту великої рогатої худоби, який внесений до єдиного державного реєстру тварин, для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 72/2019 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2551e1ac-1e9f-4188-a298-464593a83197&lang=uk-UA
|
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Будь ласка розянсіть. Якщо вже після укладання договору за переговорною процедурою Держаудитслужбою або іншим уповноваженим органом виявлено, що переговорна процедура була застосована неправомірно:
1. Які будуть наслідки для замовника/постачальника?
2. Чи буде скасовано договір, якщо вже відбулось декілька поставок за цим договором?
3. Чи буде більш суровою відповідальність, якщо сума закупівлі товару перевищує 20 млн. грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів в конкретних випадках.
|