|
12.11.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» (далі також – Учасник) брало участь у процедурі закупівлі ДК 021:2015:45211000-9 - Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу за №UA-2019-01-21-001931-b (далі – процедура закупівлі)
(https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-21-001931-b)
Рішенням тендерного комітету Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі – Замовник) (Протокол №11 від 27.02.2019р.), переможцем визначено ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ»
Не погодившись із результатами торгів один із учасників, через електронну систему закупівель подав скаргу, в якій просив скасувати рішення щодо визначення переможцем процедури закупівлі ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ».
Антимонопольним Комітетом України, в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – АМК України) прийнято рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р., згідно з яким зобов’язано Замовника скасувати рішення про визначення ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем Процедури закупівлі.
Відповідно до рішення АМК України №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. Замовник скасував рішення про визначення ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем Процедури закупівлі (Протокол №20 від 02.04.2019р.).
ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ», не погодившись з вищевказаним рішенням АМК України, звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування Рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р., а також подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2019р. по справі №640/5535/19 зупинено дію Рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81045001)
20.05.2019р. рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/5535/19 адміністративний позов ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» до АМК України про визнання протиправним та скасування рішення №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р. задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21.03.2019 № 3261-р/пк-пз.
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/82167296)
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/85382783)
Не погодившись з вищевказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, АМК України подав апеляційну скаргу на дане рішення.
18.09.2019р. рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва по справі №640/5535/19 апеляційну скаргу АМК України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2019р. залишено без змін. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84361737)
Враховуючи вищевикладене прошу надати подальший алгоритм дій Замовника – та Учасника щодо визначення Учасника ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ» переможцем процедури закупівлі та опублікування на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір, в зв’язку з скасуванням рішення АМК України №3261-р/пк-пз від 21.03.2019р.
Завчасно дякуємо за розгляд даного звернення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
05.11.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 26 Закону передбачено, що Замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Просимо надати відповідь, який порядок повернення банківської гарантії у випадку повного виконання договору про закупівлю товарів відповідно до Закону Учасником-переможцем, однак з порушенням строку поставки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 730/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2e62ad9c-db7d-45e3-b844-2136019b1269&lang=uk-UA
Разом з тим, статтею 563 ЦК України зазначено правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.
|
|
01.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня
19.09.2019 Верховною радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", та викладено вказаний Закон України "Про публічні закупівлі" в новій редакції (далі – Закон в новій редакції). Вказаний закон було опубліковано в офіційному виданні Голос України від 19.10.2019 № 200, відтак Закон в новій редакції набирає чинності з 20.04.2020,
Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону в новій редакції, спрощена закупівля, це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону; При цьому ч. 10 ст. 3 Закону в новій редакції визначає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Водночас Законом в новій редакції встановлено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Схоже визначення міститься в поточній редакції Закону з чого випливає, що прикінцеві та перехідні положення застосовуються лише до договорів укладених за одною із процедур визначених Законом. Керуючись нормами Закону в поточній редакції, АТ «Укрпошта», як Замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, укладає прямі договори з постачальниками на закупівлю товарів і послуг, якщо вартість предмета закупівлі за такими договорами не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень. При цьому строк дії таких договорів може становити декілька років з моменту його укладення. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення чи правомірні дії замовника після набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 щодо придбання товарів та послуг (фактичне отримання товарів і послуг та набуття права власності на них), якщо таке придбання здійснюється на підставі господарських договорів укладених без процедур закупівель визначених Законом, до набрання чинності нової редакції Закону, якщо укладення таких договорів відповідало вимогами законодавства та Закону на момент його укладення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ, який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020.
Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини, які виникли до введення в дію цього Закону.
|
|
23.10.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо Вас надати консультацію з наступного питання.
Процедура – відкриті торги. Два учасника. 17.09.2019 переможцем обрано першого учасника. У цей же день протокол розгляду тендерної пропозицій першого учасника та повідомлення про намір укласти договір оприлюднені замовником в електронній системі. 25.09.2019 другим учасником подана скарга про Оскарження визначення переможця. Колегія АМК України 27.09.2019 прийняла скаргу до розгляду. 15.10.2019 Колегія АМК України постановила що замовник зобов’язаний скасувати рішення про визначення першого учасника переможцем процедури закупівлі (16.10.2019 о 20:54 була опублікована результативна частина рішення Колегії АМК України, 18.10.2019 о 23:22 було опубліковано все рішення).
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, і перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги (в нашому випадку це 16.10.2019), то нам незрозумілі наші дії. На виконання рішення Колегії замовник відхиляє першого учасника, але ж для розгляду наступного пройшли усі строки за Законом, а якщо ми повинні розглянути наступного учасника, то відповідно до якого пункту Закону? Чи після відхилення першого, ми повинні відмінити тоги з причини неможливості усунення порушень, що виникли через виявлення порушення законодавства з питань публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Таким чином, у разі скасування замовником рішення про визначення переможця на виконання рішення органу оскарження, замовник відхиляє пропозицію такого учасника якщо його пропозиція не відповідає умовам тендерної документації та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною у строки, визначені Законом.
Водночас відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
|
|
07.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! За рішення Київської обласної Ради змінено постачальника тепла по тендерному договору (відкрити торги). Але посадови особи колишнього постачальника зникли і місце їх перебування невідомо. В договорі такий випадок не передбачено. Як розірвати догоовір у цьому випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 розміщено лист від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
При цьому відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
|