|
|
07.07.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Просимо надати нам відповідь, з питань до Закону України «Про публічні закупівлі» . Це питання на даний час цікавить багатьох як Замовників (розпорядників державних коштів) так і Підрядників (Виконавців), а саме:
Пункту 5 Статті 41 «Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього».
Підрядник стал переможцем спрощеної системи закупівель, через електронну систему публічних закупівель України Prozzoro, на послуги з поточного ремонту санвузлів у дитячих закладах освіти. Договірна ціна була складена за дефектним актом Замовника у програмному комплексі АВК5 згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначенні вартості робіт у будівництві». Договірна ціна динамічна тобто приблизна і може коригуватись згідно даного ДСТУ.
При виконанні послуг/робіт з поточного ремонту виникли додаткові роботи яки неможливо було передбачити при складанні дефектного акту, але ці роботи унеможливлюють подальше виконання робіт.
Приклад: за дефектним актом : 1. Демонтаж керамічної плитки зі стін 2. облицювання стін новою керамічною плиткою. При відбиванні старої плитки було виявлено що штукатурка на стінах з віком зіпсувалась, виникла необхідність в її ремонті. Натомість за дефектним актом передбачалось улаштування цементної стяжки підлоги після демонтажу керамічної плитки, а за фактом ця необхідність відпала, тобто вартість одних робіт покриває вартість інших робіт без збільшення вартості договірної ціни.
Замовник відмовляє в коригуванні дефектного акту та договірної ціни посилаючись на статтю 41 п.5, та відмовляє в оплаті підряднику, аж до розірванні договору з Виконавцем. Як правильно оформити додаткові роботи при виконанні яких договірна ціна підряду не збільшилась?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
07.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! У попередньому зверненні ми не отримали відповідь чи підпадає ліцензійний договір під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Для дотримання норм чинного законодавства при укладанні договорів із Державним підприємством, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати конституцію з наступного питання:
Замовник має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції, яка буде виготовлятись за такими технічними умовами. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти Замовника, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Для дотримання чинного законодавства України при укладанні такого договору просимо надати консультацію:
1. Яким чином визначити очікувану вартість предмета закупівлі, у разі проведення процедури закупівлі Замовником для укладання зазначеного ліцензійного договору?
2. Яку процедуру закупівлі, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», зобов’язаний провести Замовник для укладання зазначеного ліцензійного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 893/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=005b6e2c-a3d6-493c-b70e-e0520394b7df&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання.
|
|
|
07.07.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий ранок. Ми брали участь у еврозакупівлі (від133 евро). На етапі прекваліфікації в протоколі розгляду нас і ще декілька учасників було дискваліфіковано. Один з учасників, якого дискваліфіковали по тій же причині, що і нас, оскаржив це рішення Замовника в АМКУ. Замовником було сформовано новий протокол розгляду тендерних пропозицій на виконання рішення АМКУ. Після формування нового протоколу розгляду ТП нам прийшло повідомлення, що протягом 5 днів ми знову маємо можливість оскаржити свою дискваліфікацію. Чи буде це законно робити з нашого боку? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з норм пункту 30 частини першої статті 1 Закону та статті 18 Закону, подання скарги до органу оскарження є правом суб’єкта оскарження та має здійснюватися з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.
При цьому згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Водночас згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.
Докладніше про деякі питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
06.07.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, шановні колеги!
26.06.2021 набули чинності зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зокрема Розділ Х ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ доповнено пунктом 3-2, яким встановлено, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього Закону. При цьому замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через п’ять днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Однак, ця норма не уточнює в якому саме випадку, з зазначених частиною другою статті 40 Закону, має проводитися переговорна процедура для закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України. А умови жодного з таких випадків відсутні при здійсненні таких закупівель.
Це питання має неабияке значення для замовників, як через те, що при публікації повідомлень про намір укласти договір на майданчику потрібно вибрати відповідний випадок так і через те, що для випадків зазначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, не потрібно вимагати від учасника надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 Закону, а в інших випадках така вимога є необхідною.
У зв'язку з вищевикладеним, прошу надати роз'яснення щодо випадку з зазначених частиною другою статті 40 Закону, який необхідності обрати замовнику при здійсненні переговорної процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Пунктом 3-2 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 Закону. При цьому замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через п’ять днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обгрунтувань для застосування такої процедури.
Поряд з цим звертається увага, що випадки надання або ненадання підтвердження про відсутність підстав для відмови учаснику в участі у переговорній процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 Закону визначено частиною третьою статті 40 Закону.
|
|
|
06.07.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня шановні колеги.
Департаментом регулювання публічних закупівель Міністерства економіки України 23.06.2021 було розіслано замовникам електронний лист "Щодо проведення обов'язкових закупівель через ЦЗО". В даному листі було наголошено на тому, що у разі, якщо проведення обов’язкових закупівель через ЦЗО в інтересах замовників двічі не відбулись це не є підставою для проведення переговорної процедури замовником самостійно.
Однак, 26.06.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель" від 03.06.2021 № 1530-IX. На підставі цього Закону, частину тринадцяту статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" доповнено абзацом шостим наступного змісту: За наявності підстав для здійснення переговорної процедури закупівлі, передбачених цим Законом, замовники, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію, самостійно проводять закупівлі товарів та послуг із застосуванням переговорної процедури закупівлі. Інформація про потребу в закупівлі таких товарів та послуг не надається централізованій закупівельній організації.
З урахуванням вищевикладеного, прошу надати відповідь, щодо можливості, після 26.06.2021, застосування замовником переговорної процедури закупівлі якщо проведення обов’язкових закупівель через ЦЗО в інтересах такого замовника двічі не відбулись.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до частини тринадцятої статті 11 Закону.
Виходячи зі змісту абзацу шостого частини тринадцятої статті 11 Закону замовники, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію, самостійно можуть проводити закупівлі товарів та послуг із застосуванням переговорної процедури закупівлі за наявності підстав для здійснення переговорної процедури закупівлі, передбачених Законом. Інформація про потребу в закупівлі таких товарів та послуг не надається централізованій закупівельній організації.
Централізовані закупівельні організації організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Натомість переговорна процедура закупівлі застосовується як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, зокрема якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо централізованою закупівельною організацією проведено тендер в інтересах замовників, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію та такий тендер двічі відмінено, можливість застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до умови, визначеної пунктом 1 частини другої статті 40 Закону, у замовника відсутня, оскільки тендер було проведено та відмінено саме централізованою закупівельною організацією.
Крім того, застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до умови, визначеною пунктом 1 частини другої статті 40 Закону централізованою закупівельною організації не є можливою, оскільки централізовані закупівельні організації проводять виключно тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників.
|