Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Щодо визначення замовником категорії класифікації суб’єкта господарювання Згідно з регламентом роботи електронної системи публічних закупівель ProZorro (далі – Система), у полі «Класифікація суб’єкта господарювання», учасники безумовно мають обрати категорію класифікації, відповідно, до якого вони відносяться згідно ч.3 ст.55 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV в редакції від 07.02.2019р. Якщо учасник не внесе відповідні зміни у своєму профілі, то не зможе технічно подати свою тендерну пропозицію. Дані щодо розміру організації є обов’язковими для заповнення учасниками під час здійснення відкритих торгів та допорогових закупівель. Разом з цим, у разі здійснення замовником закупівель без використання Системи: переговорної процедури або оприлюднення в Системі звітів про укладені договори, у зв’язку з тим, що учасники не подають свої пропозиції та не заповнюють відповідні поля у своєму профілі, замовник самостійно заповнює усі необхідні поля, у тому числі поле: «Класифікація суб’єкта господарювання». На цей час склалася ситуація при якої деякі контрагенти відмовляються визначати свою категорію класифікації та надавати її на запит замовника під час здійснення замовником закупівель без використання Системи. Відсутність у замовника такої інформації не дає можливості заповнення відповідного поля Системи. Прошу Вас надати роз’яснення, яким чином замовник повинен отримувати від контрагента вищезазначену інформацію та механізм здійснення закупівлі у разі відсутності у замовника такої інформації. При цьому, направляю Вам відповідь стосовно вищезазначеного питання від ДП «ПРОЗОРРО»: «Доброго дня! Державне підприємство «ПРОЗОРРО» визначено відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення електронної системи публічних закупівель Prozorro. До функцій Підприємства не належить контроль за дотриманням замовниками та учасниками закупівель вимог чинного законодавства України з питань публічних закупівель та надання роз’яснень. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 8 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) до основних функцій Уповноваженого органу відноситься надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Рекомендуємо звернутись до відділу, що надає роз’яснення положень Закону та інших нормативних документів за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/List?lang=uk-UA&id=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv».

Відповідь

29.08.2017

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

5324 / 5367

Підприємство ТОВ "НВО "ТРАНСАВТОМАТИКА" планує взяти участь у державній закупівлі за оголошенням UA-2017-08-11-001735-b, на закупівлю: код ДК 021-2015 – 31510000-4 (лампи світлофорні). Замовник: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця». На даний час на теренах України, вказаний тип продукції (Електричні лампи розжарення типу ЖС для залізничних світлофорів) не виготовляється. Єдиним виробником заявленої продукції в Україні був «Краматорський електроламповий завод», діяльність на якому зупинено. Наше підприємство є партнером і представником Державного унітарного підприємства Республіки Мордовія «ЛИСМА», Російська федерація, Республіка Мордовія, м. Саранськ, яке є єдиним в світі виробником заявленої у закупівлі продукції, технічні та якісні характеристики якої відповідають тендерній документації Замовника. У тендерній документації Замовника (додаток 3, пункт 7) присутня вимога: У разі пропозиції товарів походження Російської Федерації надати підтвердження Міністерства економічного розвитку торгівлі про неможливість заміщення таких предметів закупівлі іншими згідно Розпорядження КМУ від 11.09.2014 №829-Р. У той же час згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» - код ламп типу ЖС (8539299800) згідно УКТЗЕД не підпадає під перелік заборонених до ввозу товарів, що походять з Російської Федерації. Просимо надати роз’яснення про правомірність вимоги Замовника закупівлі, що до надання відповідного підтвердження, та якщо воно правомірне роз’яснити процедуру отримання такого підтвердження.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Законом України “Про санкції” (далі – Закон про санкції) визначено порядок реалізації суверенного права України на захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави шляхом застосовування санкцій (як певних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів).

Згідно із положеннями Закону про санкції персональні санкції - це санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а секторальні санкції - це санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону про санкції пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р “Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів” відповідно до частини першої статті 5 Закону про санкції було схвалено Урядові пропозиції щодо застосування низки персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), у тому числі у вигляді заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації.

Зазначені Урядові пропозиції відповідно до встановленого порядку були направлені на розгляд Ради національної безпеки та оборони України, водночас не були нею затверджені.

Таким чином, Мінекономрозвитку не здійснює підтвердження неможливості заміщення предметів закупівлі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р.

В той же час, у зв’язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, сприянням і фінансуванням нею терористичної діяльності в Україні, що призвело до порушення територіальної цілісності України, прав і свобод її громадян, тимчасової окупації частини території, численних людських жертв, реальних та потенційних загроз національним інтересам, національній безпеці і суверенітету України, відповідно до статті 5 Закону про санкції, 28.04.2017 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке введено в дію Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 (далі - Рішення), та відповідно до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до низки фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 - 2 до зазначеного Рішення, в тому числі заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом про санкції.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями:

http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 24.11.2016 № 3302-06/38090-06 та від 07.06.2017 № 3304-06/18970-06 “Щодо застосування санкцій”.

13.09.2019

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

5321 / 5098

Комунальний спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» Дніпропетровської обласної ради» (далі – Училище) являється замовником у розумінні п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону. Під час здійснення закупівель у замовника наявні випадки економії бюджетних коштів, що виникають, в тому числі з причини застосування електронного аукціону, за результатами якого ціна пропозиції переможця закупівлі може зменшитися у порівнянні з очікуваною вартістю закупівлі. З огляду на викладене, у замовника вивільняються кошти, які він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі. Уповноважений у сфері закупівель орган, листом від 14.09.2016 №3302-06/29640-06 роз’яснив, що предмет закупівлі товарів, робіт та послуг, які закуповуються за рахунок перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель, вважається новим предметом договору. При цьому, як Закон України «Про публічні закупівлі», так і лист колишнього Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.09.2016 №3302-06/29640-06 не розкривають поняття «економія коштів внаслідок проведення процедур закупівель». Відповідно до п.12 ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель, яким на теперішній час являється Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель. Враховуючи вищевикладене, Училище звертається з проханням надати узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо наступного. Чи може замовник вважати, що закупівля, наприклад послуг з технічного обслуговування здійснюється ним за рахунок зекономлених коштів, у разі, якщо сума очікуваної вартості такої закупівлі сформована з коштів, які вивільнилися за результатами застосування електронних аукціонів за іншими предметами закупівель товарів та послуг, що не стосуються послуг з технічного обслуговування, але, як і послуги з технічного обслуговування, закуповуються за рахунок асигнувань затверджених за тим же кодом економічної класифікації видатків? Заздалегідь вдячні за вичерпну відповідь!

Відповідь

28.02.2018

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

5321 / 5112

Статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко визначено перелік кваліфікаційних критеріїв, які можуть бути встановлені Замовником і документально підтверджені учасником: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації. У відповідності до ч.4 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Частина 1 Статті 30 ЗУ «Про публічні закупівлі» містить виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції до якого відноситься наступне: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. При цьому слід зазначити, що замовники повсякчас зазначають в тендерній документації документи, які прямо не передбачені законодавчо, однак їх вважають за обов’язкові, наприклад проект договору закупівлі підписаний Учасником. В зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступного питання: - чи є відсутність проекту договору у додатках до тендерної пропозиції підставою для відхилення такої пропозиції, в тому разі, якщо в тексті тендерної пропозиції учасник зобов’язується підписати такий договір в разі перемоги? - чи може відсутність завантаженого проекту договору вважатись несуттєвою помилкою, оскільки учасник не відмовляється підписати договір як це зазначено в абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі»?

Відповідь

20.03.2017

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

5320 / 5392

Поясніть, якими законодавчими актами регламентується проведення процедури закупівлі послуг з енергосервісу. На даний час: 1.Виходячи з положень Закону України «Про публічні закупівлі» 25.12.2015 № 922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема абз. 7 п. 5 ст. 2 передбачено, що особливості здійснення процедур закупівлі для послуг енергосервісу встановлюються окремими законами. 2.Правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності регулюються Законом України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» № 327-19 від 09.04.2015р., стаття 2 якого передбачає, що державні закупівлі (далі - закупівлі) енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про здійснення державних закупівель» для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. 3.Однак, на підставі Закону № 922-VIII від 25.12.2015р. Закон України «Про здійснення державних закупівель» втратив чинність.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.

Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуги енергосервісу.

Так, правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності встановлені Законом України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" від 09.04.2015 № 327-VIII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25 грудня 2015 року N 922-VIII) (далі – Закон № 327-VIII ) .

Відповідно до статті 2 Закону № 327-VIII державні закупівлі енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України “Про здійснення державних закупівель” для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Закон України “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність 1 серпня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

Водночас інформуємо, що 23.03.2017 Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон України № 4549 "Про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації", який 31.03.2017 направлено на підпис Президенту України згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58925

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2