|
|
18.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У зв’язку з проведенням тендеру виникло питання щодо автоматичних індикаторів ризиків по ДК 021:2015 (CPV) : 45000000-7 – Будівельні роботи та поточний ремонт «Капітальний ремонт приміщень», а саме в DOZORRO зазначені наступні 2 індикатори:
- тендери, у яких вибраний класифікатор занадто високого рівня, тобто третій або третій і четвертий символи класифікатора є нулем;
- визначена в процедурі гарантія перевищує 3% відкритих процедур, крім допорогової із дивізіоном CPV за виключенням 45-го, та 0,5% для відкритих процедур (крім допорогової) із дивізіоном CP, починаючи з 45-го – виводиться сума перевищення забезпечення тендерної пропозиції.
Просимо роз’яснити:
1) для усунення даного автоматичного індикатора ризику потрібно змінити в тендерній документації ДК 021:2015 (CPV) : 45000000-7 – Будівельні роботи та поточний ремонт «Капітальний ремонт приміщень» на, наприклад, ДК 021:2015 (CPV) : 45000000-6 – Інші завершальні будівельні роботи;
2) з приводу гарантії - гранична сума гарантії не повинна перевищувати 0,5% для відкритих процедур (крім допорогової) із дивізіоном CP, починаючи з 45-го – цей індикатор стосується застарілих положень Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки сума гарантії не перевищує 5% від очікуваної вартості предмета закупівлі згідно з чинним законодавством. Чи буде враховуватись даний індикатор при моніторингу та чи буде мати якесь значення для моніторингу, якщо він вже не чинний?
Дякуємо за роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Водночас, оскільки портал dozorro.org створено ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, з порушеного питання пропонуємо звернутися до цієї організації.
|
|
|
16.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть буд-ласка за яким кодом ДК закуповувати ефір та спирт етиловий.
Спирт етиловий (МНН: Ethanol),Ефір (МНН:Aephiri) мають МНН та реєстраційні документи як лікарський засіб відповідно доречно закуповувати за кодом ДК 021:2015 33600000-6 Фармацевтична продукція. В той же час враховуючи пункт 14 НАКАЗу №1082 ві 11.06.2020 р
14. Під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Відповідно це код ДК 021:2015 24322500-2 Спирт та
ДК 021:2015 24326320-4 Ефіри . За яким кодом проводити закупівлю зазначених товарів???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
|
14.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року зазначено: «…закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення; 5) перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших видатків; 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась/неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі; 7) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 8) інших подібних випадках, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель, шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі. Водночас, ураховуючи поняття “предмет закупівлі”, такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.»
Враховуючи вищевикладене,особливо п.5 роз;яснення, чи можна вважати перерозподіл коштів між КПКВ та КЕКВ новим предметом закупівлі?І враховуючи вартісні межі, якщо предмет закупівлі до 50 тис., укладати прямі договори?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що листом від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 надано вичерпну відповідь.
Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".
Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
|
|
|
10.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовнику потрібно провести поточний ремонт у двох будівлях, які розташовані за однією адресою. Чи можна проводити закупівлю за окремими будівлями, а отже, й за окремими предметами закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
|
09.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення. Стосовно пункту 4 частини 5 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а саме в якому випадку виникають майнові права на землю?
А також чи можна вважати виникненням майнових прав на землю:
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з формуванням земельної ділянки;
- укладення договору на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Своєю чергою, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже, у разі якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування Закону на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону.
|