|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Будь ласка розянсіть. Якщо вже після укладання договору за переговорною процедурою Держаудитслужбою або іншим уповноваженим органом виявлено, що переговорна процедура була застосована неправомірно:
1. Які будуть наслідки для замовника/постачальника?
2. Чи буде скасовано договір, якщо вже відбулось декілька поставок за цим договором?
3. Чи буде більш суровою відповідальність, якщо сума закупівлі товару перевищує 20 млн. грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів в конкретних випадках.
|
|
20.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно складати додаток до річного плану,призначати відповідальну особу (члена ліквід комісії),оприлюднювати це все на сайті організації та Уповноваженого органу, якщо суми договорів допорогові? Чи є обов"язковим оприлюднення звіту про укладений договір, якщо немає відповідальної особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
28.09.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо Мінекономрозвитку надати роз’яснення з наступного питання.
Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі послуг, було подано тендерні пропозиції трьох учасників, серед яких ТОВ «Х», АТЗТ «У» та ТОВ «Z».
При цьому, у двох юридичних осіб – учасників даних торгів: АТЗТ «У» та ТОВ "Х" одним із засновників є Іванов Ігор Володимирович. Інформацію було отримано з відкритих офіційних джерел, зокрема, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником АТЗТ «У», в тому числі є ІВАНОВ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ (адреса засновника: 1, з внеском до статутного фонду 11250.00 грн., тобто 20% статутного фонду).
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ «Х» в тому числі є ІВАНОВ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ (адреса засновника: 2, з внеском до статутного фонду 5000.00 грн., тобто 50% статутного фонду).
При проведенні процедур закупівлі товарів, робіт та послуг Тендерний комітет керується нормами Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Відповідно до пункту 7 частини першої Статті 17 Закону замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Просимо надати роз’яснення щодо наявності/відсутності пов’язаних осіб під час здійснення даної процедури закупівлі у розумінні пункту 16 частини першої статті 1 розділу І Закону та, відповідно - наявності/відсутності підстав для відмови в участі у даній процедурі закупівлі відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститьсяу запиті № 197/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=650e3d64-8a95-4e6e-a524-c8cd7b6422f8&lang=uk-UA
|
|
21.05.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Ми провели закупівлю за кодом 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне по трьом лотам. По лоту № 1 закупівля не відбулась: причина відміни - подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. У лоті № 2 та лоті № 3 визначились переможці, та будуть укладені договори на закупівлю. По цих двох лотах є економія коштів. Чи можемо ми використовувати економію коштів по двох лотах закупівля по яким відбулась, наприклад, для закупівлі товару, який зазначений у лоті №1. Загальна сума закупівлі 300000,00 грн., лот № 1 -5500,00 грн., економія по лотах № 2, 3 – 46044,20 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
21.03.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може бюджетна установа здійснити закупівлю товару на умовах товарного кредитуіз застосуванням тендерних процедур
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Так, цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить інформацію щодо закупівлі послуг фінансових установ.
|