|
02.06.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є підставою для відхилення пропозиції Учасника, якщо відповідно до запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стан суб'экта: "припинено"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону.
У свою чергу статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін`юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, надає узагальнені роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації.
Тому, з питання щодо внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, пропонуємо звернутися до вищезазначеного Міністерства.
|
|
13.04.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
При здійсненні закупівлі товару за процедурою відкритих торгів замовником зекономлено певну суму коштів у вигляді різниці між очікуваною вартістю та сумою,запропонованою переможцем. Чи має право замовник за тим самим кодом на суму цієї різниці ("економії") закупити товар в порядку допорогової закупівлі, тобто без застосування процедури відкритих торгів?
Будемо вдячні за розянення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
28.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Які експертні, нормативні, технічні документи потрібні для підтвердження наявності умов застосування переговорної процедури
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 40 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
|
|
27.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Під час розкриття пропозицій конкурсних торгів замовником перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
На сьогодні Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору. На сьогодні діють Договори про правову допомогу між Україною та Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Вірменія, Республікою Молдова, Республікою Грузія та Туркменістаном, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Чеською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Польща тощо.
В той же час такі довіреності часто є недосконалими і потребують уточнення, наприклад:
1. Оформлені в довільній формі без бланку юридичної особи, що унеможливлює перевірку їх автентичності.
2. Не містять інформації, яка дозволила б чітко визначити уповноважений орган (особу), який її видав, та встановити, на підставі яких повноважень діяв такий орган (особа), оскільки підписання довіреності директором (виконавчим директором) юридичної особи не підтверджує наявність в нього повноважень на вчинення відповідної довіреності від імені юридичної особи.
3. Не є нотаріально завіреними навіть у випадку передоручення
4. Є занадто загальними і не містять конкретизованого переліку повноважень уповноваженої довіреністю особи (наприклад, право представляти інтереси юридичної особи в торгах, конкурсах ДП «НАЕК «Енергоатом» на закупівлю запчастин з правом надання комерційних пропозицій та укладання договорів).
За результатами аналізу такої довіреності нерідко виникають сумніви в тому, що пропозиція конкурсних торгів підписана належною особою, а також щодо обсягу наданих учаснику торгів повноважень. Часто неможливо достовірно визначити, чи є учасник представником підприємства-виробника, чи посередником.
Крім того, такий документ як довіреність, свідчить про надання Довірителем повноважень Довіреній особі діяти від інтересах Довірителя. Часто вказується: діяти в інтересах Довірителя, але від свого імені (від імені Повіреного). Часто існують ситуації, коли у відкрих торгах є два учасники які представляють на підставі довіреності інтереси одного представника. Тобто, обоє учасників діють в інтересах одного виробника хоча і від свого імені. В даному випадку визначальним фактором є інтерес. Саме інтерес є рушійною силою конкуренції. Таким чином, на наш погляд в даному випадку не забезпечується принцип добросовісної конкуренції серед учасників та принцип максимальної економії та ефективності.
З урахуванням зазначеного, просимо надати роз’яснення (рекомендації) щодо:
− процедури уточнення суб’єктності (компетенції) учасників конкурсних торгів, повноваження яких підтверджені довіреністю іноземної держави, у разі виникнення сумнівів в достовірності наведених в довіреності відомостей чи необхідності її конкретизації;
− правових підстав для відхилення пропозиції учасника конкурсних торгів у разі виникнення сумнівів, що пропозиція підписана належною особою, через наявність зауважень до довіреності такого учасника;
- дій замовника в разі прийняття участі у відкритих торгах двох учасників (посередників) які діють на підставі довіреності від одного виробника, в яких вказано, що учасники діють в інтересах виробника? Чи є це підставою для відміни торгів у зв'язку із фактичною участю одного виробника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації".
Водночас відповідь на подібні питання міститься на Інфоресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=79bce1e4-e26a-4abc-8240-fdc2291affc6 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d480b3f3-3a60-42f4-8288-3539fad88263&lang=uk-UA у запитах № 411/2017 та 585/2017.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
24.10.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Замовником і переможцем торгів підписано договір з обсягом закупівлі 400 тис. грн. В подальшому додатковою угодою до договору зменшено обсяг закупівлі до 200 тис. грн.
Чи є законним в подальшому підвищення обсягу закупівлі до рівня первинного обсягу, тобто до 400 тис. грн.?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|