|
26.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Після застосування процедури відкритих торгів для придбання товару (Друковані книги) на всю суму, передбачену річним планом закупівель (330000 грн), по причині зниження ціни або не зіграли лоти, залишилась сума 170000 грн. Яка процедура торгів застосовується вподальшому на освоєння зекономлених коштів і який нормативно-правовий акт регулює дане питання? Предмет закупівлі залишається той самий.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
23.10.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
КП «РЕДАКЦІЯ МІСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО І ПУБЛІЦИСТИЧНОГО АЛЬМАНАХУ «САКСАГАНЬ» на початку року у річному плані використання коштів планувало суму 299100,00 грн. на поліграфічні послуги. Нами було невірно трактовано п1.с.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", щодо предмета закупівлі послуг , яка дорівнює або превищує 200 тисяч грн.
Так як, до видання планувалось три різних вида друкованої продукції з різними виконавцями полуг ми вважали, що потрібно проводити відкриу закупівлю тільки.якщо 200 тис. грн. це сума договору з одним постачальником.
На теперішній час нами укладено та виконано два договори загальною вартістю 199 350 грн. та проведено закупівлю послуг для виконання останнього договору на суму 69000 грн.через PROZORO.Укладений договір не реєструє Держказначейсво з причин не проведення своєчасного тендера на початку року на багатолотову закупівлю.
Чи є можливість зараз зареєструвати та оплатити
останній договір на поліграфічні послуги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454.
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас питання здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) міститься в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
Ураховуючи зазначене, беручи до уваги частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належать порушені у запиті питання, пов'язані з реєстрацією та оплатою договорів, а також визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
|
|
03.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У відповіді 1374/2020 Вами зазначається, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках».
У інших випадках застосування ч 3 ст 631 не є можливим, оскільки договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону) та рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
Просимо надати роз’яснення з посилання на відповідні нормативні-правові акти: чи може (або чому не може) замовник застосувати у переговорній процедурі закупівлі ч. 3 ст 631 ЦКУ з укладанням договору 14.01.2022 та строком дії (постачанням товару/надання послуг) з 01.01.2022, якщо двоє торгів не відбулись у зв’язку з подання менш ніж 2 пропозицій (1 торги не відбулись 01.12.2021, 2 торги не відбулись 17.01.2021). Отже, акцептуємо, замовник проводить відкриті торги, які не відбулись 01.12.2021 (жодного учасника), одразу замовник оголосив повторні відкриті торги, які теж не відбулись 17.01.2021 (жодного учасника). На початку 2022 року замовник оголосив переговорну процедура та уклав договір 14.01.2022, чому замовник не має право застосовувати ч. 3 статті 631 ЦКУ з строком постачання товару/надання послуг з 01.01.2022?.
Звертаю увагу, що період постачання товару/надання послуг не входить у строк проведення відкритих торгів, а тому не порушуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги Цивільного кодексу України. У свою чергу, переговорна процедура застосована у відповідності до вимог закону як вийняток, а саме наявності умови якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Також звертаю Вашу увагу, що не зважаючи на спосіб проведення переговорної процедури рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України по будь-яким пунктам частини другої статті 40 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/articles/zastosuvannya-631-statti-cku-v-zakupivlyah-prozorro
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
Водночас застосування частини третьої статті 631 ЦК України до договорів про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статі 40 Закону) в яких є альтернативний постачальник, надавач послуг, виконавець робіт, не можна встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.
|
|
03.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
З 17.01.2017 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 N 2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Приклад: закупівля канцтоварів: 30000000-9 - Офісна та комп’ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення (папір); 30100000-0 - Офісні техніка, устаткування та приладдя, крім комп’ютерів, принтерів та меблів (картон); 30190000-7 - Офісне устаткування та приладдя різне (витратні матеріали),
І це е не тільки по групі канцтовари, офісна техніка, продукти харчування, також послуги та ремонтні роботи. Я – як замовник маю право вибирати - класифікатор на свій розсуд, і у цьому випадку у мене буде 3 закупівлі під різні коди, але на справді це 1 закупівля (канцтовари). То я можу провести 3 закупівлі по 180 000 і ні якого порушення та дроблення не буде, чи це не так?
Буду дуже вдячний за надані обґрунтовані відповіді.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
22.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Поясніть будь-ласка чи потрібно оголошувати тендер на залишкову вартість по роботах. Договір на виконання робіт було укладено у 2016 році, вартість об’єкту відповідно до проектно-кошторисгної документації (ПКД) на той час становила менше 1,5 млн.грн. В процесі виконання робіт відбулось коригування ПКД та у 2018 році проведено нову експертизу ПКД відповідно до якої загальна кошторисна вартість будівництва становить 2690,568 тис. грн із них вже понесені витрати замовника – 1345,666 тис.грн., сума на завершення будівництва складає – 1344,901 тис.грн.
Чи потрібно оголошувати тендер (відкриті торги) на залишкову вартість по роботах, яка складає - 1344,901 тис.грн.?
P.S. Оскільки ситуація є для нас не зрозумілою та дуже важливою, не пишіть, будь-ласка, «стандартну» відписку «дійте згідно чинного законодавства…»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, які містять вичерпну інформацію стосовно питання, зазначеного у зверненні.
Таким чином, у разі якщо вартість предмета закупівлі, визначеного замовником є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати систему з метою відбору постачальника товару (то варів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).
Додатково інформуємо, що стосовно розгляду запитів користувачів Інформаційного ресурсу Уповноваженого органу можна ознайомитись у запиті 1087/2017 від 10.11.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b092856f-0e41-420d-8561-5bfe70a94a21&lang=uk-UA
|