|
27.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Державне агентство рибного господарства України проводило тендер на закупівлю послуг з виконання науково-технічних робіт у рибній галузі (ідентифікатор закупівлі: UA-2018-03-19-000605-c)
Переможцем за лотами №1 та №2 було визнано ДП «Інститут рибного господарства та екології моря», яке надежить до сфери управління агентства.
За день до підписання договорів до Агентства надійшов лист від Нацполіції, у якому стверджувалось, що цей тендер повинен бути скасований з причини порушення вимог п.7 ст.17 Закону, а саме: тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Членами тендерного комітету Агентства, дійсно, є посадові особи Агентства (заступники керівника), але їх туди включено не як фізичних осіб. Посадові особи та представники учасників в тендерному комітеті відсутні.
Поясніть, чи можна вважати ДП «Інститут рибного господарства та екології моря», яке надежить до сфери управління агентства, пов’язаною з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника, та чи повинна бути скасована ця закупівля?
Лис нацполіції додається
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 197/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=650e3d64-8a95-4e6e-a524-c8cd7b6422f8&lang=uk-UA
Крім того зазначаємо, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
|
|
02.02.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) встановлено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника. Згідно п.2.4 та п.2.11 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 30.03.2016 № 557, голова комітету організує роботу комітету, призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Відповідно до п. 2.5. Положення про тендерний комітет державного підприємства «Адміністрація морських портів України», затвердженого наказом ДП «АМПУ» від 12.04.2016 № 104, формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету.
В свою чергу, у зв’язку з різним територіальним розташування структурних підрозділів апарату управління ДП «АМПУ» (м. Одеса та м. Київ) та виробничою необхідністю, до складу тендерного комітету Замовника (далі – ТК) входять особи, постійне місце роботи яких визначено в м. Києві та/або м. Одесі.
Окрім зазначеного, відповідно до ч. 4. ст. 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – Наказ), відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 8 Закону, затверджено лише форму протоколу розгляду тендерних пропозицій.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що чинним законодавством України не встановлено форму проведення засідань ТК та строк у який члени ТК мають підписати протокол засідання, просимо надати роз’яснення:
- щодо можливості проведення засідань тендерного комітету у режимі відео-конференції;
- щодо можливості підписання сканованих копій протоколів засідань тендерного комітету, з подальшим відтворенням підписів на оригіналах;
- щодо можливості підписання протоколів засідань тендерного комітету в електронному вигляді, шляхом накладення ЕЦП.
Детальний порядок проведення засідань ТК у режимі відео-конференції та підписання протоколів таких засідань буде встановлено ДП «АМПУ» в Положенні про тендерний комітет державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим відповідь на подібне питання зазначена у запиті від 25.01.2017 № 115/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0964886a-bd70-4cfb-b9f4-c5c3417a0cf2&lang=uk-UA
При цьому, оскільки Законом не встановлено обмежень щодо форми засідань тендерного комітету, з огляду на принцип відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, закріплений у статті 3 Закону, замовник самостійно визначає форму проведення таких засідань та використання електронного цифрового підпису з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
12.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
20 лютого 2018 року відбувся аукціон по закупівлі вугілля кам'яного марки ДГ 13-100. Визнано переможця й опубліковано повідомлення про намір укласти договір. 7 березня 2018 року надійшла скарга про усунення порушень до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Скарга очікує розгляду. З якого пункту закону про публічні закупівлі маємо відмінити торги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України "Про публічні закупівлі" (далі- Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Так, частиною дев’ятою статті 18 Закону установлено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право, зокрема прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Разом з цим, перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися визначений статтею 31 та є вичерпним. Відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Принагідно інформуємо що питання оскарження розглянуто в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас з питанням оскарження процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/615?q= , http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/701?q=
|
|
29.07.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Замовником було оголошено торги на закупівлю послуг з аудиту. Першого разу торги не відбулися через недостатньої кількості учасників. Другого разу на торги подалися двоє учасників,у подальшому були відхилені(невідповідність тендерній документації). Можливо визнати другі торги такими що не відбулися ? Та провести переговорну процедуру (за умови проведення двох відкритих торгів які не відбулися ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
|
|
08.02.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником в рамках Річного плану закупівель на 2018 рік було двічі відмінено відкриті торги на закупівлю пропану-бутану через недостатню кількість учасників. Закупівля товару здійснювалася для забезпечення потреб Замовника на 2019 рік. Замовник планує провести переговорну процедуру на підставі пункту 4 частини 2 статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" вже в рамках Річного плану закупівель на 2019 рік. Замовник має право це зробити чи необхідно проводити відкриті торги у 2019 році і лише у разі їх відміни двічі через недостатню кількість учасників застосувати переговорну процедуру? Інформація у запиті 156/2017 не містить відповіді на дане питання, оскільки стосується проведення відкритих торгів і переговорної процедури в межах Річного плану на один рік.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь зазначена у запиті 156/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA містить вичерпну відповідь
Разом з тим, рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів закріплених у статті 3 Закону.
Крім того, виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|