|
|
27.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне агентство рибного господарства України проводило тендер на закупівлю послуг з виконання науково-технічних робіт у рибній галузі (ідентифікатор закупівлі: UA-2018-03-19-000605-c)
Переможцем за лотами №1 та №2 було визнано ДП «Інститут рибного господарства та екології моря», яке надежить до сфери управління агентства.
За день до підписання договорів до Агентства надійшов лист від Нацполіції, у якому стверджувалось, що цей тендер повинен бути скасований з причини порушення вимог п.7 ст.17 Закону, а саме: тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Членами тендерного комітету Агентства, дійсно, є посадові особи Агентства (заступники керівника), але їх туди включено не як фізичних осіб. Посадові особи та представники учасників в тендерному комітеті відсутні.
Поясніть, чи можна вважати ДП «Інститут рибного господарства та екології моря», яке надежить до сфери управління агентства, пов’язаною з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника, та чи повинна бути скасована ця закупівля?
Лис нацполіції додається
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 197/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=650e3d64-8a95-4e6e-a524-c8cd7b6422f8&lang=uk-UA
Крім того зазначаємо, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
|
|
|
02.02.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) встановлено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника. Згідно п.2.4 та п.2.11 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 30.03.2016 № 557, голова комітету організує роботу комітету, призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Відповідно до п. 2.5. Положення про тендерний комітет державного підприємства «Адміністрація морських портів України», затвердженого наказом ДП «АМПУ» від 12.04.2016 № 104, формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету.
В свою чергу, у зв’язку з різним територіальним розташування структурних підрозділів апарату управління ДП «АМПУ» (м. Одеса та м. Київ) та виробничою необхідністю, до складу тендерного комітету Замовника (далі – ТК) входять особи, постійне місце роботи яких визначено в м. Києві та/або м. Одесі.
Окрім зазначеного, відповідно до ч. 4. ст. 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – Наказ), відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 8 Закону, затверджено лише форму протоколу розгляду тендерних пропозицій.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що чинним законодавством України не встановлено форму проведення засідань ТК та строк у який члени ТК мають підписати протокол засідання, просимо надати роз’яснення:
- щодо можливості проведення засідань тендерного комітету у режимі відео-конференції;
- щодо можливості підписання сканованих копій протоколів засідань тендерного комітету, з подальшим відтворенням підписів на оригіналах;
- щодо можливості підписання протоколів засідань тендерного комітету в електронному вигляді, шляхом накладення ЕЦП.
Детальний порядок проведення засідань ТК у режимі відео-конференції та підписання протоколів таких засідань буде встановлено ДП «АМПУ» в Положенні про тендерний комітет державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим відповідь на подібне питання зазначена у запиті від 25.01.2017 № 115/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0964886a-bd70-4cfb-b9f4-c5c3417a0cf2&lang=uk-UA
При цьому, оскільки Законом не встановлено обмежень щодо форми засідань тендерного комітету, з огляду на принцип відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, закріплений у статті 3 Закону, замовник самостійно визначає форму проведення таких засідань та використання електронного цифрового підпису з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
26.07.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Допоможіть будь-ласка знайти рішення по реальному кейсу, або порадьте хто допоможе: Великоолександрівська сільська рада Бориспільський район замовила проект капітального ремонту тротуару. Згідно висновку експертизи вартість робіт 2,1 млн. грн. у т.ч. 1 604 373 грн. вартість влаштування тротуару та 500 000 грн. встановлення огорожі бар’єрної оцинкованої.
Депутати сільської ради виділили кошти лише 1 604 373 грн. (формулювання в рішенні наступне: Оголосити тендер поетапно: 1) 1-й етап оголосити тендер без огорожі бар’єрної (погоджено); 2) 2-й етап огорожа бар’єрна оцинкована (після додаткового погодження депутатами в разі виникнення небезпеки для пішоходів).)
Питання на яку суму оголошувати відкриті торги у CЕЗ, якщо кошти виділені частково? Чи можливо оголошувати відкриті торги на частину робіт по капітальному ремонту затвердженого висновком експертизи?
Казначейська служба сказала, що не пропустить договір по результатам відкритих торгів оголошених на 1 604 373 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Згідно з Розділом IIІ “Визначення предмета закупівлі робіт” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року№ 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” (далі - ДБН), затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
При цьому пунктом 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 визначено, що зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва – це кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати.
В свою чергу, відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Таким чином, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, від 14.09.2018 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
Разом з тим, інформація щодо закупівлі окремо робіт та товарів міститься у запиті 832/2017 від 18.08.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=051e9fe0-1b0c-4660-89a6-37f370e6141a&lang=uk-UA
|
|
|
06.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасник, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, надав інформацію в довільній формі про відсутність пов'язаних осіб. Чи має право замовник перевіряти на предмет наявності пов'язаних осіб серед всіх інших учасників, які подали пропозиці. Якщо так, то яким чином це здійснити на практиці?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Визначення поняття “пов’язана особа” наведено у пункті 16 частини першої статті 1 Закону.
Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Таким чином, замовник самостійно під час проведення процедур закупівель перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Інформація про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним міститься в листах від 19.01.2017 № 3302-06/1654-06 та від 17.02.2017 № 3302-06/5397-06, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділ освіти Охтирської міської ради (далі - Відділ) висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним питанням. Відділом оголошено закупівлю продуктів харчування за процедурою відкритих торгів. На участь у торгах подано пропозиції 5 учасників. За результатами розгляду цінової пропозиції учасника з найменшою ціною (Учасник 1) було дискваліфіковано, відповідно пропозицію відхилено через невідповідність вимогам замовника, та було акцептовано пропозицію наступного учасника (Учасник 2). Учасником 1 рішення тендерного комітету було оскаржено до Антимонопольного комітету України. При цьому Учасник 1 згодний з тим, що його пропозицію відхилено. Предметом скарги був акцепт пропозиції наступного учасника (Учасник 2), бо ну думку скаржника, пропозиція Учасника 2 також мала бути відхилена. Рішення Колегії Антимонопольного комітету України № 1023 від 06.03.2017 скаргу Учасника 1 задоволено та зобовязано тендерний комітет відхилити пропозицію Учасника 2. Тендерний комітет на підставі рішення органу оскарження дискваліфікував Учасника 2 та почав розглядати прпозиції наступних учасників. Вивченням пропозиції Учасника 3 та Учасника 4 встановлено невідповідність вимогам Замовника та їх було дискваліфіковано. Вивченням пропозиції Учасника 5 встановлено, що остання повінстю відповідає вимогам Замовника. Водночас пропозиція Учасника 5 є єдиною та торги має бути відмінено. Разом з тим електронна система автоматично не визначила статус "торги відмінено". на даний час системою визначено період прийому оскаржень. У звязку з цим, враховуючи велику необхіднсть у закупівлі продуктів харчування для навчальних закладів (нагальну потребу) чи маємо ми право акцептувати пропозицію Учасника 5, незалежно від того, що після проведення оцінки пропозицій попередніх учасників, його пропозиція залишилася єдиною? При цьому система автоматично не визначила статус відміни торгів. (так як, наприклад, коли при відкритих торгах подано лише одну пропозицію), а оцінка уже проведена. Чи можливі якість варіанти не проводити відкриті торги повторно, оскільки на це потрібен тривалий час, майже місяць, а потреба у харчуванні учнів є вже сьогодні. Заздлегідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|