|
|
10.08.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, в договорі на поставку товару зазначено, що постачальник повинен здійснити поставку до "20" грудня 2021 року. Чи має право постачальник здійснити поставку 20.12.2021, чи з 20.12.2021 повинні вже застосовуватись штрафні санкції за несвоєчасну поставку. Заздалегідь дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivliРазом з тим зазначаємо, що питання визначення та обчислення строків регулюється Цивільним кодексом України, зокрема статтями 252-255. |
|
|
09.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь-ласка як правильно здійснити закупівлю без порушення законодавстава. Наша установа закуповує електричну енергію до кінця року. За сумою закупівлі вирішено здійснити закупівлю через електронний каталог по запиту ціни пропозицій з фіксованим тарифом на 3 місяці. Учасник підтвердив намір укласти договір за певною ціною, але на дату укладання договору в усній формі повідомили, що згодні підписати договір, але одразу за договором укласти додаткову угоду на збільшення ціни за одиницю товару до 10%. Питання: чи правомірно учасник за таких умов закупівлі (фіксований тариф) хоче підняти ціну за одиницю товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.10.2021 № 3304-04/49219-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fYear=2021&fMonth=10&fDate=8Водночас, оскільки розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), з питань, зазначених у зверненні в частині тарифу, пропонуємо звернутися до НКРЕКП. |
|
|
08.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи повинні замовники визначені в абзацах першому та другому підпункту першого пункту 1 ПКМУ 169 від 28.02.2022 під час здійснення закупівель в умовах воєнного стану за прямими договорами застосовувати вимоги пукту 6-1 Розділу X ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України "Про публічні закупівлі" якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а предмет закупівлі входить до переліку визначеному пунктом 6-1?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
|
|
|
08.08.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У свою чергу, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Ознайомившись з Планом швидкого відновлення України (Fast Recovery план) (https://www.president.gov.ua/news/plan-shvidkogo-vidnovlennya-ukrayini-peredbachatime-operativ-76433), що передбачатиме оперативну відбудову об’єктів соціальної інфраструктури, зруйнованих унаслідок повномасштабного російського вторгнення, для можливості виконання ще більшого портфелю замовлень з будівництва споруд наша компанія А (що має великий досвід реалізаціїї інфраструктурних об’єктів) для досягнення комерційного результату розглядає можливість об’єднання з юридичними особами Б та В (які самостійно приймають участь у тендерах через електронну систему закупівель і також мають досвід втілення інфраструктурних об’єктів іншої специфіки ніж компанія А).
Однією з вимог у відповідності до діючого законодавства до потенційного виконавця робіт є наявність в учасника досвіду виконання аналогічних договорів.
Відповідно постає питання «Чи збережеться такий досвід Компанії А після об’єднання з компаніями Б і В» та «Чи можна подавати на підтвердження досвіду в складі тендерної пропозиції як загальний досвід Компанії Х /Х= А+Б+В) або А'=А+Б+В/»?
Згідно із Законом, до об’єднання учасників належать:
- окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
- окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
- об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Тому, ми змушені звернутись до Вас з проханням розтлумачити норми діючого законодавства таким чином, щоби усі без винятку добросовісні суб’єкти господарювання, і наше підприємство зокрема, мали змогу з найменшим ступенем ризику приймати участь в процедурах закупівель на однаковому рівні з великими представниками національного та міжнародного будівельного бізнесу з користю для Держави та власного прибутку.
Статтею 8 Закону передбачено, що Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом
Основними функціями Уповноваженого органу є розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель; узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної; надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Тому, просимо Вас надати вичерпну відповідь щодо однозначного тлумачення законодавства з приводу підтвердження: права використання Правонаступником попереднього досвіду юридичних осіб (компаній/ товариств … ) що реорганізуються шляхом приєднання/об’єднання, при проведенні тендерних процедур закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
|
|
|
05.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ФОП Осадчук Єгор Сергійович надаю послуги українським підприємствам за КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
У зв'язку з набранням чинності Закону №1977-IX, від 16.12.2021р. «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості», велика кількість українських підприємств, що беруть участь у публічних закупівлях, наразі мають труднощі з налагодженням свого збуту та можливістю ведення ефективної діяльності. Основною причиною є відсутність розуміння процедури підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та необхідності його підтвердження для різних категорій підприємств. Задля створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності, прошу надати роз’яснення з наступних питань щодо Постанови КМУ № від 02 серпня 2022 р. № 861:
1. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і здійснюють на території Україні діяльність з реалізації його продукції та подальшої її обслуговування?
2. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і використовують його обладнання у виробництві систем за індивідуальним замовленням?
3. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що використовують виключно імпортне обладнання для комплектації своїх власних конструкторських розробок?
4.Чи вважаються конструкторські роботи та роботи із крупновузлової збірки систем обладнання локальною складовою?
5. Локалізації підлягає конкретний вид товару (модель, назва, серійний
номер) чи можлива легалізація групи товару під одним кодом УКТЗЕД
/наприклад 8414 – компресорне обладнання/ чи на весь модельний ряд до
50 моделей компресора?
6. При закупівлі системи, що складається з певної кількості комплектуючих, чи потрібно проходити процедуру підтвердження локалізації її складових? Яким чином?
7.Які строки підтвердження ступеня локалізації виробництва та отримання висновку?
8. На яких веб-порталах можлива подача заявок щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва?
Кейс для прикладу:
Інжинірингове підприємство є офіційним представником іноземного бренду обладнання, воно здійснює діяльність з продажу товарів цього бренду, а також самостійно розроблює технічні рішення на основі імпортного обладнання, використовую українські складові для його комутації (кабелі, труби). Після продажу обладнання та інсталяцій систем підприємство забезпечує надання сервісу та гарантійного обслуговування. Чи має право підприємство такого типу брати участь у публічних закупівлях?
Дякую за відповідь.
З повагою,
Єгор Сергійович Осадчук
|
|
Відповідь
|
|
|