|
|
22.03.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, цікавить інформація щодо участь юридичних осіб нерезидентів в державних закупівлях, і в разі виграшу подальшої роботи для виконання виграного тендеру, а саме:
-чи вони приймають участь безпосередньо з країни походження,без реєстрації представництва чи довіреної особи,
-необхідна реєстрація представництва
-робота по довіреності видана резиденту Power of Attorney(але чи особою, яка працює по довіренності не повинна реєструвати таке представництво),
-через договір з юридичною особою резидентом.
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
У свою чергу, договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт п’ятий частини першої статті 1 Закону).
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України (далі – ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону).
Поряд з цим, визначення поняття комерційного представництва наведено в статті 243 ЦКУ. Поняття комерційного посередництва у сфері господарювання визначено главою 31 ГКУ.
Так, відповідно до статті 243 ЦКУ комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.
Згідно зі статтею 295 ГКУ комерційним посередництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (стаття 297 ГКУ).
Водночас, правовий статус іноземних юридичних осіб та порядок їх діяльності на території України не є предметом регулювання законодавства у сфері публічних закупівель.
Так, відповідно до статті 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (далі – Закон про ЗЕД), яким зокрема здійснюється регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.
У свою чергу, визначення понять “зовнішньоекономічна діяльність”, “іноземні суб'єкти господарської діяльності” та “суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності” наведено відповідно в абзацах дванадцятому і двадцятому статті 1 та статті 3 Закону про ЗЕД.
При цьому іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України (абзац перший частини вісімнадцятої статті 5 Закону про ЗЕД).
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону та частини першої статті 22 Закону тендерна пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота) подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації, яка повинна містити зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Разом з тим статтею 23 Закону передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Варто також зазначити, що згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.
|
|
|
03.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На виконання робіт чи послуг з метою здійснення господарської діяльності та виконання статутних завдань, які не можуть бути виконані чи надані штатними працівниками або щодо здійснення яких існує недостатність штатних працівників, Театром укладаються договори з фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності. До таких послуг належать як специфічні – створення творів мистецтва (режисерських постановок, музичного або художнього оформлення), залучення на ролі акторів у вистави, так і загальні – послуги молодшого медичного персоналу, водіїв, слюсарів, працівників будівельних спеціальностей.
Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 оплата праці (включаючи гонорари працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) входить до фонду основної заробітної плати фонду оплати праці Театру (п. 1.5 та п. 2.1.8).
Відповідно до цього та нормативних вимог щодо здійснення планування фінансово-господарської діяльності (при складанні фінансового плану), вказані виплати за договорами віднесені до фонду оплати праці у Театрі з відповідними нарахуваннями загальнообов’язкових платежів. Водночас, за вказаною ознакою контролюючі органи (органи доходів і зборів, інспекція праці) відносять укладені договори та правовідносини, які виникають на їх підставі, до трудових, що виключає поширення дії Закону України «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на придбання робіт чи послуг у фізичних осіб за рахунок коштів фонду оплати праці державного підприємства ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим, учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який є фізичною особою, за результатами застосування процедури закупівлі.
При цьому щодо укладання трудових договорів та оплати праці за рахунок коштів фонду оплати праці слід звертатись до Міністерства соціальної політики України, як до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.
|
|
|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може приймати участь у закупівлях фізична особа? Якщо так, то яким саме чином укладається договор і не віддають перевагу при призначенні переможця юр.особі або ФОП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
|
|
|
20.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Потрібні послуги каскадерів ( декількох фізичних осіб, не ФОП), на загальну вартість більше 200000 грн. чи потрібно проводити тендер?
2. Якщо так, який код в ДК 2015 обрати?
3. Якщо менше 200000 грн, чи потрібно опубліковувати звіт про укладений договір з фізичною особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1, 2
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим, учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Визначення предмета закупівлі товарів і послуг здійснюється відповідно до пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку.
Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.
Щодо питання 3
Відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
17.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дійсним повідомляємо, що при проведенні ДП МА «Бориспіль» (далі – Замовник) відкритих торгів з публікацією на англійській мові (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-21-000816-b, UA-2016-10-13-000672-b, UA-2016-10-13-000770-b), відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) виникала наступна ситуація.
В період, після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам учасниками торгів та оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій в період до дати проведення Аукціону (тобто даний строк становить 5 календарних днів), на ім’я Замовнику від учасників торгів надходили звернення – Вимоги.
При спробі розміщення відповідей відповідно до частини третьої статті 30 Закону (в строк, що не перевищував 5 календарних днів з дати отримання звернення) на веб-порталі Уповноваженого органу Замовнику надходило наступне повідомлення від серверу PROZORRO: «Сan’t update complaint in current (active auction) tender status» та відповіді не були прийняті та розміщені на веб-порталі Уповноваженого органу.
Представником електронного майданчику, через який працює ДП МА «Бориспіль» в усній формі було повідомлено, що в даний період процедури закупівлі, відповідь на звернення повинні надаватись до кінця строку, який зазначається як період оскаржень та становить п’ять днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій. Проте, Законом не встановлено норми, що строк для надання відповіді на звернення, яке адресовано Замовнику та надійшло після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій обмежується строком періоду оскаржень.
Просимо надати роз’яснення:
- якою нормою Закону для надання відповіді повинен керуватися Замовник та в які строки повинна бути надана відповідь, якщо вимога Замовнику надіслана на етапі після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій до дати проведення Аукціону з урахуванням строків та обмежень, які існують в системі Prozorro?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|