|
|
17.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дійсним повідомляємо, що при проведенні ДП МА «Бориспіль» (далі – Замовник) відкритих торгів з публікацією на англійській мові (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-21-000816-b, UA-2016-10-13-000672-b, UA-2016-10-13-000770-b), відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) виникала наступна ситуація.
В період, після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам учасниками торгів та оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій в період до дати проведення Аукціону (тобто даний строк становить 5 календарних днів), на ім’я Замовнику від учасників торгів надходили звернення – Вимоги.
При цьому, дані звернення, які на веб-порталі Уповноваженого органу відображаються як «Вимога про усунення порушень» класифікуються наступним чином:
1. Зверненням за роз’ясненнями стосовно тендерної пропозиції іншого учасника (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-21-000816-b, UA-2016-10-13-000770-b).
2. Зверненням за роз’ясненнями учасником, пропозиція якого не була відхилена та зміст звернення стосується тендерної пропозиції іншого учасника (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-21-000816-b).
3. Скарга (або звернення) з вимогою перегляду рішення Замовника (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-13-000672-b, UA-2016-10-13-000770-b).
При цьому, нормами Закону передбачено:
Частина 1 статті 23 Закону. Поняття «Вимога щодо усунення порушень» може надаватися фізичною/юридичною особою не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції та стосується тендерної документації – тобто учасник не може подавати вимогу щодо усунення порушень після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Частина друга статті 18 Закону. Скарга, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій» та подаються до органу оскарження – тобто скарга не може бути подана учасником на ім’я Замовника.
Частина третя статті 30 Закону. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель – тобто вимога щодо надання додаткової інформації не може бути надана стосовно пропозиції іншого учасника.
В зв’язку з вищевикладеним, просимо надати роз’яснення:
- яким чином класифікуються звернення Учасників до Замовників з урахуванням змісту поданих звернень (вимог), якщо звернення (вимога) надіслана Замовнику на етапі після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій до дати проведення Аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Публічні закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону.
Так, зокрема відповідно до частини другої статті 30 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 30 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Таким чином, інформація щодо причин відхилення надається замовником у зазначеному випадку саме учаснику, пропозиція якого відхилена щодо причин невідповідності його пропозиції.
Водночас, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону, будь-яка фізична/юридична особа має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівлі, визначений статтею 18 Закону, передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України.
Крім того, інформуємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
04.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На підставі контракту, укладеного між Black & Veatch International Ltd. (BVIL) та Державною Корпорацією «Українське державне об`єднання «Радон» Уряд Великобританії погодився спонсорувати певні послуги для підтримки процесу введення в експлуатацію, ліцензування та управління централізованим сховищем відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання на комплексі «Вектор» у Чорнобильській зоні відчуження. Контракт зареєстровано в Мінекономрозвитку та отримано картку проекту. Згідно умов контракту оплата донором буде здійснюватись поетапно в фунтах стерлінгах Великобританії на підставі технічного завдання та інвойсу, виставленого Виконавцем (ДК "Укр ДО "Радон")та підтверджуючих документів наданих суббідрядними організаціями, що визначені у тех. завданні. Питання: чи зобовязана ДК "Укр ДО "Радон", як виконавець міжнародного контракту та замовник послуг у субпідрядників та території України, проводити тендери на закупівлю товарів, робіт та послуг, а також чи підпадають кошти міжнародної технічної допомоги під дію Закону України "Про здійснення публічних закупівель".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 "Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
18.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
21.08.2017 відбулися відкрити торги. 22.08.2017 вибрано переможця. Термін укладання договору закінчується 11.09.2017 року. 11.09.2017 року головним розпорядником коштів надається наказ про відсторонення директора від посади, без призначення виконуючого обов*язки на період службового розслідування. 11.09.2017 року Тендерним комітетом складено протокол про призупинення строків для укладання договору через відсутність директора та виконуючого обов*язки. 15.09.2017 директора поновлено в займаній посаді. Чи можливо укладання договору? Які в подальшому штрафні санкції очікують тендерний комітет?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 37 Закону визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі якщо, зокрема його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Так, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
При цьому Законом не передбачено призупинення строків тендерним комітетом для укладання договору про закупівлю.
|
|
|
04.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ГУ ДФС у Запорізькій області планує здійснити закупівлю телекомунікаційних послуг за напрямками:
- Послуги громадського телефонного зв'язку - за кодом CPV за ДК 021:2015-64211000-8 (Надання телекомунікаційних послуг) на суму 90 000,00 грн. ;
- Послуги телефонного зв'язку та передачі даних - за кодом CPV за ДК 021:2015-64210000-1 (Послуги доступи до місця ККК та з користування ККЕ) на суму 20 000,00 грн.
- Інтегровані телекомунікаційні послуги - за кодом CPV за ДК 021:2015-64227000-3(Послуги інтегрованого зв'язку) на суму 180 000,00 грн.
Загальна сума запланованих послуг складає 300 000,00 грн.
Абзацем 2 та абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі затвердженого Наказом №454 визначено, що:
«Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року N 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.»
В нашому випадку перші три цифри основного словника співпадають, а 4 та 5 цифри мають різне значення.
ПИТАННЯ:
1. При зазначених кодах СРV чи підпадають вищезазначені процедури разом під вимоги Закону №922 (ст.2 та ст.12) або їх необхідно розглядати окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
20.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено терміни оприлюднення інформації. Договір про закупівлю, відповідно до цієї статті, Замовник зобов’язаний оприлюднити через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу протягом двох днів з дня його укладення. Договір укладено в п’ятницю. Відповідно до припису ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Чи вправі Замовник оприлюднити інформацію про укладення договору на третій день в понеділок.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення.
Відповідно до частини п’ятої статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на викладене, для обчислення строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом. Таким чином, якщо останній день строку для оприлюднення інформації припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
|