|
28.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до двадцятих змін до Постанови №1175, починаючи з 13.02.2024 замовникам заборонено здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Ісламської Республіки Іран , здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Ісламської Республіки Іран, а також замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник є громадянином Республіки Іран
Як бути державному замовнику, який здійснює закупівлю для потреб оборони за Постановою №1275? Як відхилити учасника який пропонує товар з Ірану, якщо такої підстави в Постанові№1275 для відхилення немає. Чи можна встановити додаткові вимоги наприклад в договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Окрім цього звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275. Згідно із пунктом 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд) в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р.,№ 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834); 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407); 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей. Окрім цього відповідно до підпункту 8 пункту 3 Постанови № 1275 державним замовникам забороняється: здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА; здійснювати закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до 19 жовтня 2022 року. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Також із 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 із змінами (далі – постанова № 1178, Особливості № 1178), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом першим пункту 2 постанови № 1178 установлено,що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Пунктом 44 Особливостей № 1178 передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Отже, закупівлі державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони, здійснюються відповідно до положень чинного законодавства, в тому числі законодавства у сфері публічних закупівель у порядку, встановленому таким законодавством. При цьому кожен із передбачених пунктом 8 Особливостей 1275 способів здійснення закупівель містить посилання на відповідні умови щодо порядку та нормативного регулювання їх проведення. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
25.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону про публічні закупівлі цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Прошу надати пояснення виразу "для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання". Мається на увазі "група замовників в окремих сферах господарювання" як 4 категорія замовників? Чи "забезпечення діяльності.... в окремих сферах господарювання", тобто під дію Закону не потрапляють закупівлі у афілійованих підприємств якщо вони їх здійснюють в окремих сферах діяльності, а всі інші купуються із застосування Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 727/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a19931f4-37bd-4137-9a85-c5618a75b9d6&lang=uk-UA
|
|
15.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Збираємося виставити на Проззоро тендер по закупівлі послуг. Маємо декілька іноземних компаній, які надають такі послуги, та хочуть взяти участь у закупівлі. Але для цього їм потрібно мати КЕП. Підкажіть, як компанія-нерезидент може отримати КЕП, якщо вона немає представництва в Україні
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на ваше запитання міститься на Prozorro Інфобокс в статті на тему: "ОБОВ'ЯЗКОВІСТЬ НАКЛАДАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДПИСУ НА ПРОПОЗИЦІЮ УЧАСНИКА" (Чи зможе нерезидент подати пропозицію без накладання електронного підпису?) за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/obov-yazkovist-nakladannya-elektronnogo-pidpisu-na-propoziciyu-uchasnika-1 Так, для підприємств, які зареєстровані в системі як нерезиденти цей функціонал буде необов'язковим. І нерезиденти зможуть подати пропозицію без накладання електронного підпису. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 31 Особливостей тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону. Виходячи з частини одинадцятої статті 26 Закону, документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
|
|
16.03.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
При укладанні договору було зазначено вартість товарів (а саме яйця) з ціною 5.47 грн за шт на прохання знизити вартість у зв'язку із зменшенням ціни в магазинах постачальник відмовляється так як не хоче брати довідку з статистики...+ Позиція постачальника "Договір підписано і ціну міняти не хочу, купляйте по тій яка в договорі". Як врегулювати питання щоб зменшити ціну?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запиті № 357/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe0cb60a-3966-4cc7-8120-7cb77f750888&lang=uk-UAПри цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Так, статтею 22 Закону встановлено, що у тендерній документації зазначаються зокрема такі відомості як інструкція з підготовки тендерних пропозицій та проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Таким чином, замовник при формуванні тендерної документації та проекту договору може встановити порядок зміни умов договору, згідно якого сторони договору можуть ініціювати зміни, у тому числі на підставі документів, визначених в такому порядку.
|
|
08.03.2024
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо способів здійснення допорогових оборонних закупівель
Доброго дня! Наша військова частина є Замовником в розумінні Закону та відповідно до відомчого наказу уповноважена на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів) у сфері оборонних закупівель для закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
З урахуванням ретельного опрацювання усіх раніше наданих роз’яснень Мінекономіки на запити інших військових частин, які стосувались питань планування та здійснення таких допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також роз’яснень, оприлюднених 21.02.2024 на сайті ДП «ПРОЗОРРО» (https://infobox.prozorro.org/articles/osoblivosti-zdiysnennya-oboronnih-zakupivel-do-200-tisyach-griven), просимо надати відповідь:
1) Чи зобов’язує законодавство замовників, які здійснюють відкриті (нетаємні) закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інші товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких менша за 200 тис. грн, роботи оборонного призначення та роботи для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість менша за 1,5 млн. грн, застосовувати ЕСЗ для відбору постачальника?
2) Якщо усі без винятку закупівлі військової частини рішенням командира внесені до переліків і обсягів (закриті й відкриті), чи має право командир, зважаючи на особливі умови виконання бойових та інших службових завдань у сфері оборони країни на усіх територіях України в умовах правового режиму воєнного стану, постійної зміни оперативної обстановки та передислокації особового складу для забезпечення своєчасного виконання поставлених завдань, встановити окремий порядок здійснення допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім таких, що становлять державну таємницю та окремих видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких проводиться за пунктами 43-49 Особливостей № 1275), зокрема:
- здійснювати відбір постачальника товарів, послуг за результатами маркетингового дослідження шляхом запитів до потенційних постачальників і вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, без застосування ЕСЗ (до 200 тис. грн);
- здійснювати оплату фактично наданих послуг, товарів на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових накладних та без складання договору як цілісного документа (до 50 тис. грн; до 100 тис. грн; до 200 тис. грн)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Відповідь на схоже питання на запит військової частини Е6117 від 08.03.2024 №163/2024 розміщено за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0fee6636-fefb-4a55-9bd1-5f2e1ee64027&lang=uk-UA Принагідно звертаємо увагу на те, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|