|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Харківським апеляційним господарським судом 02.12.2016 року було оголошено закупівлю природного газу № UA-2016-12-02-001694-а у встановленому Законом порядку через авторизований електронний майданчик Smarttender.biz на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
За результатами проведеного аукціону було визначено тендерну пропозицію з найменшою ціною.
Проте після розгляду тендерних пропозицій учасників аукціону згідно вимог частини 1 статті 30 Закону Харківський апеляційний господарський суд вимушений був відхилити всі пропозиції через невідповідність їх кваліфікаційним критеріям та умовам тендерної документації.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України замовник відміняє торги в разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Однак, технічні можливості електронного майданчика не надають можливості замовникові самостійно відмінити торги. Просимо надати роз’яснення, яким чином нам, як замовнику відмінити тоги, та виконати вимоги частини 1 статті 31 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що інформація із зазначеного питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
Як правильно розуміти замовнику і учаснику слово «надати», яким чином необхідно «надати», які дії замовника у разі ненадання та які наслідки ненадання.
Чи правильно буде в тендерній документації зазначити, що ненадання учасником-переможцем під час укладення договору дозволу або ліцензії, якщо отримання такого дозволу або ліцензії передбачено законодавством, прирівнюється до відмови учасника-переможця від підписання договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону).
Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов”язує переможця надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, у разі ненадання указаних документів у сторін будуть відсутні правові підстави для укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону.
При цьому відповідно до частини третьої статті 32 Закону зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
|
|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі повинен оприлюднити перелік змін, що вносяться.
Жодним нормативним документом не встановлено вимоги до зазначеного переліку змін.
Тендерним комітетом відображено цей перелік у протоколі і оприлюднено протокол. Однак, під час внесення наступних змін до тендерної документації та оприлюдненні протоколу з переліком цих змін, попередній протокол відображається у вигляді закреслених даних та з надписом «Видалено». Майданчик «E-tender».
Прошу надати відповідні рекомендації щодо правильного виконання зазначеноі вище норми Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 23 Закону передбачена можливість внесення змін до тендерної документації. При цьому перелік таких змін Законом не визначений та не обмежений.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.
|
|
24.12.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
чи є предметом закупівлі витрати, що компенсуються при відряджені (покупка квитків на проїзд до міста відрядження та назад, проживання в гостиниці, вартість палива, якщо відрядження на автомобілі та інші) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 255/2016 відповідь надавалась, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62e25a58-adf3-4e40-a227-99f3cdb92072&lang=uk-UA
|
|
24.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можливо на рівні Міської ради або його виконкому організувати один (єдиний) тендерний комітет, який би проводив публічні закупівлі (закупівлю товарів, робіт і послуг) для розпорядників нижчого рівня (як от: управління соц. захисту, управління охорони здоровья, відділ освіти і таке інше)? Чи відповідає це чинному законодавству?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Відповідно до пунктів 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, виходячи зі змісту пункту 20 частини першої статті 1 Закону у разі якщо замовником є головний розпорядник бюджетних коштів, придбання товарів, робіт або послуг у порядку, встановленому Законом, здійснюється тендерним комітетом або уповноваженою особою такого замовника.
|