|
04.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" переговорна процедури закупівлі відміняється замовником у разі непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Чи означає це, що зазначений вище строк стосується лише учасника переговорної процедури закупівлі, а з боку замовника договір може бути підписаний пізніше, ніж 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини третьої статті 35 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, сторони укладають договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі не раніше ніж через 10 днів та не пізніше ніж 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
Принагідно інформуємо, що згідно зі статтею 3 Закону одним із принципів здійснення закупівель є запобігання, зокрема зловживанням.
|
|
04.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Про бажання вийти з тендерного комітету одного із членів тендерного комітету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
При цьому частиною другою статті 11 Закону та пунктом 2.1 розділу ІІ Примірного положення визначено, що склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.
Таким чином, питання членства у тендерному комітеті регулюється рішенням замовника.
|
|
04.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Планується проведення відкритих торгів щодо закупівлі за кодом CPV за ДК 021:2015- 50300000-8 – Ремонт, технічне обслуговування персональних комп»ютерів, офісного, телекомунікаційного та аудіовізуального обладнання, а також супутні послуги (послуги по відновленню та заправці картриджів, ремонту комп»ютерної техніки). Кількість обслуговуємої техніки: 480-одиниць комп’ютерів; 567- одиниць принтерів; 93- одиниці копіювальних апаратів та багатофункціональних пристроїв; 28- одиниць систем відеоконференцзв’язку, 97 - одиниць технічних засобів фіксації судового процесу.
На початку року практично неможливо передбачити яка саме техніка(її деталь) і скільки разів вийде з ладу і буде ремонтуватися. У разі закупівлі визначеної кількості ремонту конкретних вузлів техніки, кількості заправок і регенерації конкретних картриджів, корегувати проведення ремонтів в процесі виконання договору не буде можливим.
Питання:
1. Чи можливо в тендерній документації зазначити, щоб учасники надали пропозиції на вартість всіх найменувань послуг згідно з переліком зазначеним в тендерній документації за одиницю , а договір укласти на очікувану вартість закупівлі, що відповідає річній сумі кошторисних призначень? (при цьому б договір містив вартість всіх найменувань послуг за одиницю, що відповідало б пропозиції учасника та ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі»).
2. Якщо це можливо, то в яких формах документів у сфері публічних закупівель, що підлягають оприлюдненню необхідно зазначити інформацію щодо загальної суми договору(яка б відповідала річним кошторисним призначенням), для наступного її відображення у звіті про результати проведення процедури закупівлі?(Оскільки органи ДКС України перевіряють інформацію зазначену у звіті про результати проведення процедури закупівлі при реєстрації договору).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема:
- місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
- проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
При цьому зазначаємо, що обсяг закупівлі може включати в себе як кількісне, так і вартісне вираження.
Таким чином, у разі необхідності закупівлі послуг замовник самостійно з дотриманням законодавства визначає їх обсяг.
У свою чергу, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Щодо питання 2
Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” затверджено форми документів, зокрема форму повідомлення про намір укласти договір (далі – Повідомлення) та форму звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі – Звіт).
Так, в пункті 10 Повідомлення зазначається інформація про ціну пропозиції.
Разом з тим, в пункті 20 Звіту зазначається сума, визначена в договорі про закупівлю.
При цьому Повідомлення та Звіт заповнюються електронною системою закупівель автоматично.
|
|
04.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
На 2017 рік предмет закупівлі товарів/послуг визначається по ДК 021:2015 за третім-п’ятим знаком . Але Мінекономрозвиткурозробило проект змін до Порядку визначення предмета закупівлізатвердженого наказом від 17.03.2016 № 454. Проект знаходиться на погодженні і післяйогореєстрації в Мінюсті буде введено в дію. Відповідно до даного проекту предмет закупівлі буде визначатись по четвертому знаку ДК 021:2015.
Як бути Замовникусьогодні адже закупівля потребує затвердження річного плану, а зміни ще не набули чинності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
03.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник опрлюднює інформацію про закупівлю, зокрема, протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження, а також інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення. З урахуванням викладеного, які саме документи має оприлюднити замовник за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника (не європороги)? Чи достатньо розміщувати в електронній системі закупівель протокол засідання тендерного комітету, в якому є інформація про відхилення пропозицій (із зазначенням підстав) або визначення переможця? Що розуміє законодавець під поняттям "інформація про відхилення тендерної пропозиції учасника"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною четвертою статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
При цьому виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
У свою чергу, відповідно до частини п’ятої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону.
Форма протоколу розгляду тендерних пропозицій затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону.
Згідно з пунктом 2 Наказу формами документів затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. При цьому в поле “Результат розгляду тендерної пропозиції” форми протоколу розгляду тендерних пропозицій може вноситись інформація про відхилення тендерної пропозиції або допущення тендерної пропозиції до аукціону.
|