|
|
23.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради є підприємством, яке займає монопольне становище на ринку, що забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, постачання гарячої води.
В свою чергу КП «Тепловик» має ліцензію на господарську діяльність з будівництва об’єктів клас наслідків СС2, СС3. Нами укладаються договори на виконання будівельних та монтажних робіт з підприємствами комунальної, державної та приватної власності. Дані договори не мають відношення до основного виду діяльності підприємства де воно є монополістом. Для виконання будівельно монтажних робіт по укладених договорах підприємству «Тепловик» необхідно закупляти матеріали та обладнання яке в подальшому використовується для виконання укладених договорів (Комерційної діяльності).
У відповідності до ст. 3 ч.6 п.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» закон про публічні закупівлі не застосовується у випадку якщо замовники визначені у п. 4 частини першої ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» здійснюють закупівлю таких предметів закупівлі : товари, що закуповлюються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Як сказано вище, ми не займаємо монопольне становище на ринку будівельних товарів.
Також 21.05.2020р. Вами надавались роз’яснення за номером 3304-04/32275-06 у відповідності до яких було вказано, що якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, то дія закону при закупівлі товарів для комерції не застосовується.
Просимо надати роз’яснення, чи необхідно проводити закупівлі, торги через систему «Прозоро», товарів та матеріалів, які в подальшому використовуються для комерційної діяльності, тобто для виконання договорів підряду, договорів на виконання робіт та інших договорів які не мають відношення до основного виду діяльності???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в запиті № 538/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e88efea9-703e-4598-8943-d51e917b6388&lang=uk-UAПри цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
28.12.2022 товариство звернулося із запитом щодо локалізації товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації відповідно до положень Постанови КМУ від 02.08.2022 №861, та країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Китайська Народна Республіка є членом СОТ, проте НЕ ВХОДИТЬ до Переліку країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також переліку країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, які опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Відповідь на наш попередній запит містить посилання на листи Мінекономіки «Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях», від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 «Щодо локалізації», від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 «Щодо інтерактивного інструменту «Локалізація-tool».
Разом з тим, вказані листи не містять чітких роз’яснень щодо порядку закупівлі товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації, проте є повністю імпортними та країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Враховуючи викладене, просимо чітко вказати, чи застосовується вимога про підтвердження ступеня локалізації до товарів, які входять до Переліку, визначеного підпунктом 6-1 пункту 2 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі», країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Чи достатньо закупівлю таких товарів підтверджувати сертифікатом про походження товару, оскільки товар є 100 % імпортним та частка національної складової у ньому відсутня?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1019/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8457ea87-8a71-4deb-a221-007b17b8b2ea&lang=uk-UAПоряд з цим, згідно із статтею ХХІІ Угоди про державні закупівлі до цієї Угоди може приєднатися будь-який член СОТ на умовах, погоджених між цим членом та її Сторонами. Відповідно до статті ХІІ Угоди про заснування Світової організації торгівлі до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню, може приєднатися “будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію в провадженні своїх зовнішніх торговельних відносин та інших питань, передбачених у цій Угоді та багатосторонніх торговельних угодах”. Слід зазначити, що Китайська Народна Республіка стала членом СОТ з 11 грудня 2001 року, проте до цих пір не є стороною Угоди про державні закупівлі. Водночас Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, – член СОТ з 1 січня 1995 року (є одним із засновників цієї організації, оскільки був стороною Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1947 року) та приєднався до Угоди про державні закупівлі 19 червня 1997 року. У контексті запиту ТОВ “НВП КОМПЛЕКТ-ЛІГА” стосовно підтвердження закупівлі товарів сертифікатом про походження слід зазначити, що документи та порядок підтвердження країни походження товару визначено главою 7 Митного кодексу України. При цьому згідно із частиною третьою статті 36 Митного кодексу України “під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару”. Крім того, Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, внесено до Переліку кодів країн світу, затвердженого Державною службою статистики України від 08 січня 2020 року № 32. |
|
|
28.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У Замовника закінчуються кошти по договору за результатами закупівлі на 2023 рік. Чи може Замовник укласти додаткову угоду до договору на суму, що не перевищує 20 відсотків суми даного договору, для проведення додаткової закупівлі в поточному році.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 313/2023 розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&lang=uk-UA
Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
При цьому відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
|
|
|
10.08.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою ефективного та раціонального використання державних коштів, а також недопущення порушень бюджетного законодавства, прошу надати роз’яснення з наступного приводу: чи дозволяється проведення процедури закупівлі розпорядником бюджетних коштів (внесення змін до річного плану закупівель, оприлюднення оголошення про проведення закупівлі, визначення переможця, укладення договору про закупівлю за результатами закупівлі) без відповідних бюджетних асигнувань відповідно до визначених бюджетних призначень. Наприклад, якщо в межах одного КЕКВ виникла економія коштів та їх доцільно перерозподілити на інші потреби за цим же КЕКВ, чи потрібно з початку зробити необхідний перерозподіл коштів та внести відповідні зміні до кошторису, передбачивши відповідні бюджетні асигнування та бюджетні призначення, а лише після цього розпочинати процедуру закупівлі – вносити зміни до річного плану закупівель, оприлюднювати оголошення про проведення закупівлі, визначатись із переможцем, укладати договір за результатами закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", та у запиті № 762/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e00fe10e-2e97-41c6-a8af-d807945e2490&lang=uk-UA
|
|
|
18.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник закуповує тягову підстанцію складовою якої є трансформатор, вартістю понад 200 тис грн. Чи потрібно до такого предмета закупівлі застосовувати вимоги локалізації, враховуючи, що локалізаційним предметом є лише частина предмета закупівлі, що закуповується?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06При цьому зазначаємо, що Мінекономіки отримує численні звернення від суб’єктів сфери закупівель з подібних питань. У зв’язку з цим, оскільки Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”, який має на меті модернізацію та забезпечення сталого розвитку виробничо-експортного потенціалу промислового сектору національної економіки, поліпшення економічного становища України, збереження існуючих і створення нових робочих місць, підвищення добробуту громадян, розроблений групою народних депутатів України, та ураховуючи частину третю статті 21 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, згідно з якою комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України, Мінекономіки звернулося листом від 20.10.2022 № 3311-02/71029-01 до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку (далі - Комітет) з проханням надати роз’яснення щодо шляхів вирішення існуючих проблем в межах чинного законодавства або розглянути можливість внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі". Крім цього, за результатами зустрічі 02.11.2022 з народним депутатом України Кисилевським Д. Д. та представниками Федерації роботодавців України стосовно проблемних питань застосування вимог щодо наявності ступеня локалізації виробництва товарів під час здійснення публічних закупівель, Мінекономіки поінформувало суб’єктів сфери закупівель листом від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”. Водночас у разі надходження відповіді від Комітету суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково. |