|
27.06.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Проводимо реконструкцію існуючого приміщення із влаштуванням електричної котельні. Вартість робіт орієнтовно 1,4 млн. В локальному кошторисі запроектовано встановлення насосів. Вартість насосів котлових (2 шт.) – 40000,00 грн., з ПДВ, мережевих (2 шт) -30000,00 грн. з ПДВ, рециркуляційних (6 шт.) - 135000,00 грн. з ПДВ. Загальна вартість насосів 205000,00 грн. з ПДВ. Чи повинні ми застосовувати локалізацію на насоси? Як правильно бути: виходити з вартості за одиницю насосу, з вартості усіх насосів чи виходячи з загальної вартості закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 284/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38fe1a46-ca3d-404f-9ce9-19cb8397e0cb&lang=uk-UA. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
28.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Замовником в Тендерній документації було встановлено кваліфікаційний критерій у вигляді підтвердження фінансової спроможності (при цьому розмір доходу чи відсоток встановлено не було). Учасник надав баланс, розмір якого складає лише 30% від вартості предмету закупівель, після чого був дискваліфікований Замовником через непідтвердження фінансової спроможності. Чи правомірна дискваліфікація? Чи вважається, якщо Замовником не вказано менший відсоток, що "за замовчуванням" мається на увазі, що розмір доходу за балансом повинен становити 100% вартості предмету закупівлі ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Так, згідно з абзацом пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються, зокрема один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Виходячи з підпункту 4 частини другої і частини третьої статті 16 Закону, замовник може установити такий кваліфікаційний критерій як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). Таким чином, замовник самостійно та з дотриманням законодавства установлює вимоги у тендерній документації, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. При цьому пунктом 44 Особливостей визначено вичерпний перелік підствав, через які замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Водночас виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
29.03.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
З 01 квітня 2023 року підвищується тариф на послуги з передачі електричної енергії. Дані послуги включено до складу ціни товару електричної енергії. Зміни вносимо до договору відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей. Як правильно вносити зміни за цим підпунктом, а саме ми збільшуємо суму договору на різницю в тарифі на послуги з передачі електричної енергії без зміни обсягів (кВт).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 208/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4601d02c-89d3-4b84-8f1b-eb4e6ec3e396&lang=uk-UA
|
|
17.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Постанова 1178 від 12.10.2022 не містить дозволу здійснювати спрощені закупівлі, при цьому Прикінцеві і перехідні положення ЗУ "Про публічні закупівлі", який є чинним, містять вимоги щодо здійснення закупівель для потреб запобіганню поширенню covid-19 через спрощену закупівлю. Але управління держказначейської служби погрожує не прийняти договор укладений за наслідками проведення спрощеної закупівлі, мотивуючи таке рішення наявністью в Постанові 1178 лише двох видів закупівель : укладання без застосування електронної системи закупівель і відкритих торгів з особливостями. Про закупівлі під covid-19 кажуть, що оскільки ані про нього, ані про спрощені закупівлі в постанові не йдеться, а заслужені юристи України у своїх рз,яснннях говорять про неправомірність посилань на п.3 прим 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" з огляду на відсутність відповідних застережень в постанові 1178 - проведення спрощеннох закупівлі є порушенням.
ПРОШУ ПИСЬМОВО НАДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ЦЕ ПИТАННЯ : ЯК ПРАВИЛЬНО ЗДІЙСНЮВАТИ ЗАКУПІВЛІ ПІД ПОТРНБИ ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ COVID-19 З УРАЗУВАННЯМ ПОСТАНОВИ 1178 ВІД 12.10.2022?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
|
|
14.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 4(1) постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 "Про ефективне використання державних коштів", головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі (далі - Обґрунтування);
-оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Отже, Обґрунтування, що передбачено абзацом другим вищезазначеного пункту, необхідно здійснювати у разі проведення конкурентної процедури закупівель та переговорної процедури закупівель чи під час будь -якої закупівлі? Чи здійснюється Обґрунтування під час проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з питання щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 "Про ефективне використання державних коштів" слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|