Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Тепер оновений перелік підстав для відмови в участі в закупівлі міститься у пункті 44 Постанови № 1178. Добрий день! Замовник наразі має вимагати тільки від керівника підприємств довідки, як про відсутність судимості, про відсутності корупційного правопорушення, про відсутність притягнення до відповідальності за вчинення пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми (згідно оновленого переліку підстав для відмови в участі в закупівлі міститься у пункті 44 Постанови № 1178). Як діяти замовнику якщо переможець закупівлі надає такі довідки на керівника філії чи підрозділу визначеного по довіреності, але не зазначеного в ЄДРПОУ?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 37 частини першої статті першої учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас згідно з частиною шостою статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Також відповідно до частини четвертої статті 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
З огляду на викладене, відокремлені підрозділи підприємства, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені брати участь у процедурах закупівель відповідно до норм Закону. Договір про закупівлю від імені юридичної-особи переможця підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства.
Отже, філії та представництва можуть брати участь у процедурах закупівель на підставі довіреності, виданої юридичною особою та від її імені.

05.10.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1738 / 1870

Доброго дня! Ми є комунальним підприємством, яке відноситься до категорії Замовників, згідно п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі»: «Юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків». На сьогоднішній день наше підприємство не перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій. Чи маємо ми право укладати прямі договори до 50 тис.грн., відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами), використвуючи абзац 5 підпункту 1 пункту 1: «Замовник може здійснити публічну закупівлю, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, не вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель», якщо їх загальна сумарна вартість на рік перевищує 50 тис.грн. по одному коду ДК 021:2015?

Відповідь

15.09.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1736 / 1800

Відповідно до листа-роз’яснення Мінекономіки від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначеного у підпункті 2 пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі Уповноваженого органу. Перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації оприлюднюється на веб-порталі та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/page/localisation та https://cutt.ly/SX8MmIQ. Сформований перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації є автоматичним підтвердженням Мінекономіки ступеня локалізації. Забезпечення технічної реалізації подання заявки та можливості заповнення виробником товару форми калькуляції собівартості товару на веб-порталі здійснюється адміністратором електронної системи закупівель. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 №648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). ДП “ПРОЗОРРО” реалізовано відображення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації на веб-порталі Уповноваженого органу в окремому розділі «Локалізація», де Замовники можуть в процесі здійснення закупівель перевіряти чи додано товар, як предмет закупівлі, що пропонується учасником, до зазначеного переліку, а виробник може додати такий товар до переліку через один з авторизованих майданчиків. Водночас, згідно з цим листом-роз’ясненням Мінекономіки для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар тощо. Проте, відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. З огляду на вищевикладене, просимо надати роз’яснення, чи відноситься інформація про наявність товару в переліку із відповідним ступенем локалізації (вид та марку товару, ступінь його локалізації), опублікована на веб-порталі Уповноваженого органу за посиланням https://prozorro.gov.ua/page/localisation, до публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
У листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 міститься питання щодо встановлення замовником вимог стосовно ступеню локалізації. Так, для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар тощо.
Натомість тендерна документація не повинна містити вимог, зокрема щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
У свою чергу, оскільки згідно з Законом України “Про доступ до публічної інформації” та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування (далі – Агенство), яке є його держателем та при цьому відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, стосовно віднесення інформації до публічної інформації, що оприлюднюється у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" слід звертатися до відповідного органу виконавчої влади, до сфери відповідальності якого належить функціонування Єдиного державного веб-порталу відкритих даних.

07.06.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1735 / 1694

Чому я не отримала допомогу є підтримка,яка була оформлена 30.03 2022?

Відповідь

12.06.2023

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

1734 / 1709

В грудні 2021 року було виграно тендер на закупівлю послуг навчання та підписано договір з АТ "Укргазвидобування". Сума тендеру на момент підписання дорівнювала 250 000 грн. з ПДВ, оскільки Виконавець не був платником ПДВ сторонами було узгоджено підписати договір без ПДВ (208 333,33 грн.). З лютого 2022 року ТОВ "Навчальний центр Інновацій" отримав статус платника ПДВ у зв'язку з чим після цієї дати всі операції за фактом першої події (оплата, виконання послуг) нараховується ПДВ до суми вартості таких послуг, у зв'язку з чим виникла потреба внести зміни до договору зг. пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, щодо зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Проте АТ "Укргазвидобування" заперечує, що наша ситуація підлягає під цей пункт. Звернувшись за індивідуальною податковою консультацією до Державної Податкової Служби ми отримали відповідь що сума акту виконаних робіт зг. Податкового Кодексу України та повинна дорівнювати з сумою ПДВ (250 000 грн.), в той час як контрагент ігнорує відповідь податкової та заперечує підпадання даної ситуації під зміни. Просимо надати відповідь: чи можливо змінити істотні умови договору на підставі п. 6 частини 5 статті 41, якщо виконавець став платником ПДВ під час виконання договору та зобов'язаний надалі нараховувати 20% ПДВ на вартість всіх послуг згідно Податкового кодексу України? НАГОЛОШУЄМО: 1. Серед всіх консультацій про публічні закупівлі ми не знайшли схожої ситуації та відповіді на своє питання. 2. Ми пишемо запит ВЧЕТВЕРТИЙ РАЗ, тому: а) ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не переходив зі спрощеної систуми на загальну, і з загальної на спрощену систему оподаткування, тому відповіді 209/2023, 858/2022, 273/2022. б) узагальнена відповідь в запиті 3304-04/69987-06 нам не підходить нам потрібна чітка відповідь підпадає дана ситуація чи не підпадає. Позиція податкової ми повинні нарахувати ПДВ, позиція контрагента - ні! 2. ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не змінював систему оподаткування, тобто відповідь у листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 теж не підпадає під дану ситуацію

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2