|
|
24.04.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
26 березня 2018 року центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (Держенергоефективності) оприлюднений середньозважений тариф на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання.
Dідповідно до ч. до ч. 11 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи(виконавчим комітетам міських, сільських рад), заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої цієї статті.
Згідно з п.7 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Просимо, надати роз'яснення:
1.Чи тарифи розраховані та оприлюднені Держенергоефективності та встановлені органом місцевого самоврядування є регульованими тарифами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі − паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
Тому, з питань встановлення регульованих тарифів додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
|
|
|
24.04.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашим підприємством двічі відмінено відмінено відкриті торги на закупівлю пального. В першому випадку було подано чотири тендерні пронпозиції, проте три пропозиції було відхилено, оскільки вони не відповідали вимогам тендерної документації. Таким чином до аукціону було допущене лише одну тендерну пропозицію. Так, торги відмінено на підставі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій. У другому випадку було подано три пропозиції, дві з яких було відхилено, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації. Таким чином, оголошені вдруге торги також було відмінено на підставі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій. Отже, в обох випадках торги відмінені через відсутність достатньої кількості учасників допущених до аукціону. Чи вважається у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій (або відхилення на стадії прекваліфікації всіх тендарних пропозицій) відсутністю достатньої кількості учасників для зазстосування п. 4 ч. 2 ст. 35 Заокну, та чи правомірне у даному випадку застосування переговорної процедури на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
|
|
|
23.04.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення про те, чи необхідно оформляти письмово рішення ТК на проведення закупівлі без використання електронної системи до 50 000,00 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання проведення допорогових закупівель висвітлено в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
23.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може буди учасником закупівлі на виконання робіт по проекту замовник ПКД та її розробник по тому ж проекту. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо замовника ПКД
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 05.05.2017 № 563/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA
Щодо розробника ПКД
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 11.07.2017 № 729/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b91dbad9-6cc7-4f97-8a1c-f8585cf2fa8d&lang=uk-UA
|
|
|
23.04.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Яка відповідальність передбачена для замовника за умисний поділ предмету закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Так, зокрема статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
Крім того, оскільки відповідно до абзаців першого та другого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата України, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо додатково звернутись до органів, визначених у цій статті Закону.
|