|
|
09.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Питання стосується планування закупівель Замовникм, який утворений шляхом реорганізації двох юридичних осіб. В результаті реорганізації утворена юридична особа з новою назвою та окремим кодом ЄДРПОУ.
Суть питання: чи повинен Замовник вхаховувати закупівлі, які вже провели організації, які діяли до реорганізації. Якщо одна організація по конкретному коду ДК уже провела спрощену закупівлю, а інша ще не використовувала цей же код ДК, то який вид закупівлі повинна обрати юридична особа, яка утворена в результеті реорганізації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06 розміщено лист від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб".
При цьому зазначаємо, що нова юридична особа має скласти новий Річний план закупіель, без урахувань закупівель, які були здійснені юридичними особами до реорганізації.
|
|
|
17.08.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 8 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закріплено можливість зміни умов у зв’язку із застосуванням положень ч. 6 цієї статті. Зі свого боку, ч. 6 ст. 41 Закону передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Відповідно до п. 3.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 зі змінами (надалі – ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови:
1) загальні положення;
2) предмет договору;
3) умови постачання;
4) якість постачання електричної енергії;
5) ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії;
6) права та обов'язки споживача;
7) права і обов'язки електропостачальника;
8) відповідальність сторін;
9) порядок зміни електропостачальника;
10) порядок врегулювання спорів;
11) умови форс-мажорних обставин;
12) строк дії договору;
13) реквізити сторін;
14) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку;
15) інші умови.
Так, у п. 8 ч. 5 ст. 41 Закону не наведено чіткого переліку умов, які можуть змінюватись у зв’язку із застосуванням ч. 6 ст. 41 Закону, під час продовження дія договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку), виникає проблемне питання щодо того, які саме умови Договору можуть змінюватися.
Докладніше про випадки, у разі яких можуть змінюватися істотні умови договору про закупівлю, інформацію наведено у додатку 1 до листа Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06.
Проте незважаючи на вищезазначене розяснення, питання переліку умов Договоору, що можуть бути змінені під час продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону) залишається відкритим.
Наприклад, чи можливе продовження дії Договору (відповідно до п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону), змінити ціну за 1 кВт*год та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії, при цьому не враховуючи положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо наявності коливання ціни такого товару на ринку?
Враховуючи вищевикладене ТОВ «ГАЗ.УА» просить Мінекономрозвитку як уповноважений орган, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, надати роз’яснення з таких питань:
1) Які конкретно умови Договору з переліку до п. 3.2.7. ПРРЕЕ можна змінювати під час продовження дії Договору відповідно до пункту 8 частини 5 та частини 6 ст. 41 Закону?
2) Чи можливе підвищення ціни за 1 кВт*год під час пролонгації Договору відповідно до п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону, при цьому не враховуючи положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivliТак, пункти 1, 2 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Разом з тим, збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини п’ятої статті 41 Закону без зміни обсягу закупівлі. У зв’язку з цим, одночасне застосування різних підстав частини п’ятої статті 41 Закону не має призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках. Звертаємо увагу, що внесення змін до договору про закупівлю в частині істотних умов можливе також за наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Однак обґрунтування та документальне підтвердження здійснюється сторонами окремо щодо кожного випадку. При цьому Закон не містить обмежень щодо укладення однієї або одночасно декількох додаткових угод до договору про закупівлю у разі застосування кількох підстав. |
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
19 червня 2020 року вступив в дію Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708 (далі - Наказ), який затверджує новий порядок визначення предмета закупівлі. Відповідно до Наказу, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, які станом на сьогодні втратили свою чинність, а на заміну їм затверджено Наказом Мінрегіону №281 від 01.11.2021 «Кошторисні норми України». Питання наступне: як вірно, з урахуванням якого нормативного акту, визначати предмет закупівлі робіт після 01.11.2021?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
|
31.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Інформаційно-телекомунікаційна система прозоро є основою електронної системи закупівель, що функціонує відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та розроблена на підставі Технічного завдання, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. І ця система для відхилення тендерних пропозицій учасників пропонує лише підстави визначені ст. 31 Закону. Чи означає це, що ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" містить вичерпний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, у т.ч. тендерних пропозицій переможців.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, перелік обов`язкових підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Водночас рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
|
|
|
23.10.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання:
- Хто з 01.01.2022 повинен завершувати процедури закупівель , якщо вони розпочаті тендерним комітетом до 01.01.2022 року: тендерний комітет або уповноважена особа.
- п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1100/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bd033121-862b-4a33-813f-c1d079252255
Крім того зазначаємо, що оскільки з 1 січня 2022 року організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.
|