|
17.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Ситуація наступна: закуповуються лікарські засоби комунальним некомерційним підприємством за рахунок коштів, отриманих в результаті виконання договорів, укладених з Національною службою здоров’я.
Відповідно до статті 1. «Визначення термінів» Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007-VI:
1). ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару;
2).гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання;
3). постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) - сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару.
При формуванні ціни враховується норма Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року № 955 « Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби»: установити на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів.
В ціновій пропозиції є колонка ціна за одиницю товару, без ПДВ грн.. яка вже повинна враховувати 10 % надбавку. Одиниці виміру товару – ампули.
Замовник рахує:
Вартість 1 ампули з надбавкою 10 % магнію сульфат= 38,48 грн. за уп. / 10 ампул в упаковці*1,1 (10% макс. надбавка) = 4,2328 грн., округлюємо = 4,23 грн.
Учасник рахує:
Вартість 1 ампули магнію сульфат = 38,48 грн./ 10 ампул= 3, 848 грн. за ампулу без ПДВ, округлюють одразу = 3,85 грн. за од. без ПДВ
Вартість 1 ампули магнію сульфат з надбавкою 10 % = 3,85 грн. *1,1 (10% макс.надбавка) = 4,235 грн = 4,24 грн.
Тобто, Учасник, для заповнення колонки з назвою: «Ціна за одиницю товару, грн., без ПДВ» провів округлення ціни двічі.
Питання:
1. Хто порахував вірно Замовник чи Учасник, враховуючи вимоги цінової пропозиції?
2. Який нормативно-правовий документ регламентує математичні правила/правила нарахування надбавок – алгоритм?
3. Чи є нормативно-правовий документ, в якому зазначено яким чином, скільки разів відбувається заокруглення ціни ? Якщо так-зазначте.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Отже, з питання щодо обчислення ціни на лікарські засоби пропонуємо звертатися до МОЗ.
|
|
28.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
1. Замовником в першому півріччі 2020 року заплановано та проведено спрощену закупівлю товарів (послуг) за ДК 021:2015: 45330000-9 на суму 190000 грн.
В другому півріччі 2020 року виникла потреба у додатковій закупівлі та відбулося додаткове фінансування замовникана суму 150000 грн.
Замовником проведено прощену закупівлю товарів(послуг) за ДК 021:2015: 45330000-9 на 150000 грн.
Чи не порушено замовником такими діями ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо дроблення предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Поряд з цим питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
23.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведено спрощену закупівлю послуг по страхуванню приміщень та автомобілів. Договір укладений за результатами проведення закупівлі. Через 4 місяці здійснено переоцінку деяких приміщень у зв'язку з чим змінилася ринкова вартість приміщень і відповідно сума страхового внеску теж зміниться, а також закінчилася страхівка на автомобілі, які не були включені в попередню закупівлю, оскільки термін страхівки на період проведення спрощеної закупівлі ще діяв.
Запитання: Чи можемо ми відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 3 ЗУ Про "Публічні закупівлі" укласти прямий договір з тим самим учасником-переможцем попередньої спрощеної закупівлі, якщо сума даних послуг не перевищує 50 % ціни основного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді на питання містяться у запитах 29/2020 та 775/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
02.03.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Як здійснити закупівлю електроенергії в період воєнного стану в Україні для потреби Управління?
Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 169 встановлено , що оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюється без застосування процедур закупівель. Переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначається: для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України - рішенням державних замовників у сфері оборони;
для інших закупівель- рішенням органу управління державним майном суб'єкта господарювання державного сектору економіки. Згідно зі ст.22 ГК України, суб''єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 % чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Надайте нам обгрунтовану відповідь, чи маємо ми право відповідно до п.2 постанови КМУ № 169 від 28.02.2022 р. здійснити закупівлю електроенергії для потреб Управління?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
|
|
22.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Договором підряду встановлено на виконання будівельних робіт ТВЕРДА договірна ціна. Чи правомірно вимагати у підрядника документи, що підтверджують вартість закупівельних матеріалів, і на підставі цих документів регулювати вартість виконаних робіт (зменшувати ціну договору). Умовами договору дане питання не врегульовано.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі – Загальні умови). Відповідно до пункту 99 Загальних умов встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|