|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Учасник за результатами торгів запропонквав пропозицію, що підпадає під аномально низьку ціну. Протягом наступної доби учасник не надав обгрунтування аномально низької ціни, і як наслідок його пропозицію було відхилено Замовником. Чи повертається в такому випадку тендерне забезпечення учаснику?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 10 статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозицїї/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику.
При цьому перелік випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається, визначений частиною третьою статті 25 Закону.
|
|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, можливі способи розв’язання ситуації:
Державне підприємство, засноване 100% на державній власності, в січні 2021 року уклало договір з Теплопостачальником на постачання товару – теплової енергії в гарячій воді. Договором визначені: кількість теплової енергії, ціна одиниці товару, загальна ціна товару (обсяг закупівлі), строк дії договору: до 31.12.2021 року; товар постачається на умовах щомісячної попередньої оплати.
Зміни в договір не вносились, додаткові угоди не укладалися, загальний обсяг товару за договором покупцем повністю не вибраний.
З жовтня 2021 року Теплопостачальник, посилаючись на Рішення КМДА № 2145 (збільшення тарифів) та Постанову КМУ №1209 (додаткові нарахування плати за теплову енергію), в односторонньому порядку збільшив ціну товару у 4,97 рази і почав виставляти рахунки та списувати попередню оплату, виходячи з нових цін. Підприємство ці рахунки Теплопостачальника не визнає через їх невідповідність умовам укладеного договору.
1.01.2022 року договір закінчив свою дію. Виходячи з умов договору, через попередню оплату значний борг (переплата) рахується за Теплопостачальником. Натомість Теплопостачальник рахує (обліковує) за Підприємством значний борг (за новими цінами, який перевищує визначений договором обсяг закупівлі) і попереджає Підприємство про припинення теплопостачання до погашення спірного боргу. Крім того, Теплопостачальник відмовляється укладати договір на 2022 рік до погашення спірного боргу.
На думку Підприємства, з огляду на ч. 5, 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Теплопостачальник не має права на зміну в односторонньому порядку ціни товару, проте, будучи монополістом, створює безвихідні умови для Підприємства в частині забезпечення теплом його робочих приміщень.
Просимо надати правову оцінку діям Теплопостачальника в зазначеній ситуації з огляду на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати консультацію (пораду) стосовно подальших дій і можливостей Підприємства для розв’язання ситуації і забезпечення теплопостачання його робочих приміщень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю теплопостачальника, пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
|
|
13.04.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" №114-ІХ доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики.
Інформація про закупівлі, зазначена у ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" №114-ІХ, оприлюднюється відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі у формі відкритих даних. Чи потрібно забезпечувати доступ до інформації про спрощену закупівлю, ще якимось шляхом (способом), окрім оприлюднення її в електронній системі закупівель через автоматизовані електронні майданчики? Яка саме інформація, стосовно спрощеної закупівлі, оприлюднюється у формі відкритих даних та де замовник має забезпечити доступ до цієї інформації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Згідно з частиною першою статті 10 нової редакції Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.
Водночас інформація про закупівлі, зазначена у частині першій цієї статті, оприлюднюється відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних (частина шоста статті 10 нової редакції Закону).
У свою чергу, Законом України “Про доступ до публічної інформації” та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, (далі – Положення про набори даних) визначено обов’язок розпорядника інформації у розумінні Закону України “Про доступ до публічної інформації” (далі – розпорядник інформації) надавати та оприлюднювати відповідну інформацію на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своєму офіційному веб-сайті.
Отже, перелік інформації про закупівлі, що підлягає оприлюдненню на офіційних веб-сайтах розпорядників інформації та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних визначено Положенням про набори даних.
У свою чергу, згідно з пунктом 3 Положення про набори даних належне функціонування Єдиного державного веб-порталу відкритих даних, а також проведення періодичного моніторингу стану оприлюднення та оновлення наборів даних на офіційних веб-сайтах державних органів та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних належить до компетенції Міністерства цифрової трансформації.
Крім того, відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що зокрема забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
02.10.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Укладені договора на світло і газ відповідно до тендерних процедур. У зв"язку із приєднанням нових закладів -виникла потреба у постачані даних послуг. Чи можливо додатковою угодою -включити нові заклади, які вже включаються на баланс Замовника? чи потрібно проводити нові процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
13.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Частиною 6 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлено, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (наприклад – послуг).
Просимо роз’яснити, які орієнтовно випадки обґрунтованої необхідності можуть бути прийнятими і незаперечними, в розумінні Закону, для оформлення рішення Замовника щодо подовження строку укладання договору до 60 днів?
Чи ці випадки носять виключний, обмежений характер, чи відносяться до прав і розуміння Замовника?
А також просимо роз’яснити, які є особливості оформлення рішення про продовження строку укладання договору до 60 днів і порядку розміщення в електронній системі закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Водночас, оскільки Законом не визначено конкретного переліку випадків щодо продовження строку для укладення договору про закупівлю, замовник самостійно визначає такі випадки та обґрунтовує їх.
Разом з тим будь-яке рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
При цьому відповідь на питання стосовно розміщення інформації про продовження строку дії договору про закупівлю міститься у запиті 813/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e439551a-0b3b-4d0e-8109-2963d7e1db2c&lang=uk-UA
|