|
30.10.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Допоможіть будь ласка розібратись:термін дії договору - до 31.12.2018 року; зобов`язання за договором виконано до 31.07.2018 року (отримано товар та проведена оплата за товар в липні 2018 року).
Коли оприлюднювати відомості про виконання договору (ч.1 ст.10 Закону № 922): в серпні 2018 року чи в січні 2019 року, дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 250/2016 від 20.12.2016, 283/2016 від 29.12.2016, 256/2017 від 15.02.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8cb17944-aa86-4d65-8881-38417614be71&lang=uk-UA та за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA у запиті № 813/2017.
|
|
30.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, підкажіть якщо заплановано по КЕКВ 3110 (субвенція) предмет закупівлі (планування по КЕКВ 2210 не можливо і корегування не можливо), після проведення ВТ учасник -переможець з яким потрібно укладати договір про закупівлю є платником ПДВ і ціна за одиницю товару є меньшою граничної норми, а саме меньше 6000 грн. без урахування ПДВ. На виконання Закону "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення рівної участі в процедурі платників та неплатників ПДВ, ми не можемо передбачити, які учасники прийматимуть участь. Товар поставлено на баланс основні засоби. Як робити в данній ситуації відміняти торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA
|
|
29.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати роз"яснення, яку саме ціну мають вказувати учасники публічних закупіель, які не являються платниками ПДВ в полі ціни пропозиції під час подачі тендерної пропозиції на електронному майданчику, в разі, якщо Замовником встановлно, що ціна пропозиції подається з ПДВ, і після внесення ціни у відповідне поле на сайті електронного майданчика ана ціна автоматично відображається з відміткою "з ПДВ"?
ЧИ є порушенням, якщо учасник - неплатник ПДВ, подав початкову пропозицію, заповнивши електронну форму "ціна", вказавши при цьому певну суму своєї пропозиції, яка потім відображається сайтом як подана з ПДВ, а після завершення аукціону подав таку ж саме ціну пропозиції, але вказавши при цьому, що вона без ПДВ? (приклад: пропозиція ПЕРЕМОЖЦЯ у закупівлі UA-2018-09-11-002109-c).
За можливості, прошу не відповідати посиланням на відповідь по подібному запитанню. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
При цьому інформація щодо врахування податку на додану вартість при розробці тендерної документації міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
29.10.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
порядок оприлюднення угоди про закупівлю фармацевтичних засобів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”
|
|
29.10.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Дякую за відповідь на запит 892/2018, але деякі питання залишилися поза межами наданої відповіді. З урахуванням відповіді на запит 208/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f7065d7f-3c7c-40ec-b155-8d15b1c8bd3a, прошу надати відповідь:
- Чи залишається можливість використання безприбуткових договорів відшкодування витрат електроенергії за умови впровадження нових положень Закону «Про ринок електричної енергії»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 та від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії", які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Крім того, відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі (далі − паливно-енергетичний комплекс) та відповідно до покладених на нього завдань інформує та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі.
Тому, з питання зазначеного у зверненні, пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
|