|
11.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно частини 4 п.5 ст.3 Закону №922, дія Закону не поширюється, якщо предметом закупівлі є оренда нерухомого майна. В договорі на оренду нерухомого майна передбачена сплата орендодавцю забезпечувального депозиту, який повертається після закінчення строку договору оренди. Прошу надати відповідь стосовно поширення дії Закону щодо сплати забезпечувального депозиту, передбаченого договором оренди нерухомого майна, чи треба публікувати цю оплату та за яким кодом класифікатору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Своєю чергою, у разі якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
23.03.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В який термін після проведення моніторингу і виявлення порушень які були усунуті шляхом розірвання договору можна розпочинати ту ж саму закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини дев’ятої статті 7-1 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
Разом з тим, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Одночасно зазначаємо, що Закон не містить обмежень щодо термінів здійснення процедури після усунення порушень замовником у разі здійснення моніторингу.
|
|
29.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може замовник в тендерній документації (ТД) заборонити субпідряд в технічних вимогах (технічній специфікації), посилаючись на відсутність кваліфікаційних критеріїв щодо наявності матеріально-технічної бази та персоналу?
Чи може замовник в цьому випадку зазначати в ТД "Інформація про субпідрядника/співвиконавця - не передбачено"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Своєю чергою, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. Тому, за роз'ясненням вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
04.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
п. 12 ч.1 ст. 10 Закону визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;
При цьому ч. 9 ст.41 Закону визначено, що у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.
При аналізі вищезазначених норм закону виявлено їх неузгодженість, так як в статті 10 Закону зазначається, що звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється після закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. При цьому в статті 41 Закону відсутні будь-які уточнення умов, а встановлений обов’язок Замовника оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю, у разі закінчення строку дії договору про закупівлю.
На практиці зіштовхнулися з наступною ситуацією: строк дії договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі, завершився. Зміни до договору про закупівлю відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару не вносилися через відсутність документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження. При цьому постачальник не виконав своїх зобов’язань щодо постачання всього товару, передбаченого умовами Договору. Тобто керуючись ст. 10 Закону в Замовника відсутні підстави для оприлюднення звіту про виконання договору, так як договір про закупівлю не виконано сторонами, навіть незважаючи на те, що строк його дії закінчено. Проте, відповідно до ст. 41 Закону Замовник зобов’язаний оприлюднити звіту про виконання договору.
З метою уникнення порушень вимог Закону просимо роз’яснення, якою нормою Закону керуватися Замовнику в вищезазначеній ситуації при оприлюдненні звіту про виконання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1233/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9f176550-c7ca-42a4-9ed9-45e029f82529&lang=uk-UA
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846-р "Про визначення державної установи "Професійні закупівлі" централізованою закупівельною організацією" (далі – розпорядження), передбачена Держстатом як замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), включеним до додатка 2 до розпорядження, закупівля: "39830000-9 Продукція для чищення (Миючі засоби тощо)", відповідно до додатка 4 до розпорядження, має обов’язково здійснюватися через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО), а саме через державну установу "Професійні закупівлі". У річному плані закупівель на 2021 рік, оприлюдненому в електронній системі закупівель 18 березня поточного року за номером UA-P-2021-03-18-001128-c, очікувана вартість предмета закупівлі становить 20 174,00 грн. На сьогоднішній день зазначений річний план закупівель не включений до річного плану закупівель ЦЗО.
Просимо роз’яснити, чому протягом 20 робочих днів річний план закупівель замовника не опрацьований та не включений у річний план закупівель ЦЗО – державної установи "Професійні закупівлі", що належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Держстат ознайомлений з листом Мінекономіки від 06 квітня 2021 року № 3305-04/20879-06 щодо електронного каталогу, у якому повідомляється, що електронну систему закупівель було переглянуто й адаптовано для здійснення замовниками відбору постачальників товару (товарів) з використанням електронного каталогу на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822, якою затверджено Порядок формування та використання електронного каталогу. Також у листі зазначено, що Законом передбачена можливість замовника використовувати електронний каталог для закупівлі товарів, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.
Зважаючи на наведене вище та те, що в умовах поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прибирання та дезінфікування службових приміщень є надзвичайно важливим, а запас необхідних мийних та дезінфікувальних засобів на складі Держстату вичерпується і має бути поповнений не пізніше 17 травня цього року, а тільки підготовка до проведення закупівлі ЦЗО відповідно до Регламенту (або порядку, правил) взаємодії замовників з державною установою "Професійні закупівлі" з питань організації, підготовки та проведення закупівель централізованою закупівельною організацією, затвердженого наказом ДУ "Професійні закупівлі" від 17 серпня 2020 року № 16, здійснюється протягом 20 робочих днів із дня включення у свій річний план ЦЗО закупівлі замовника, просимо в найкоротший термін надати роз’яснення щодо можливості Держстату як Замовнику самостійно здійснити вищезазначену закупівлю шляхом відбору постачальників товару (товарів) з використанням електронного каталогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 408/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=2b8e37cd-45de-4150-9d2e-02161a3fded6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|