|
17.04.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Чи має право тендерний комітет після 19 квітня 2020 року затверджувати звіт про укладений договір до 50000 грн з метою оприлюднення звіту про укладений договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено встановити, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та/або закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону, є уповноважена особа.
Ураховуючи викладене, оскільки наразі Законом не визначено відповідальних щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель або будь-який член тендерного комітету.
При цьому на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, що містить інформацію про функції тендерного комітету.
|
|
04.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
п. 12 ч.1 ст. 10 Закону визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;
При цьому ч. 9 ст.41 Закону визначено, що у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.
При аналізі вищезазначених норм закону виявлено їх неузгодженість, так як в статті 10 Закону зазначається, що звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється після закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. При цьому в статті 41 Закону відсутні будь-які уточнення умов, а встановлений обов’язок Замовника оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю, у разі закінчення строку дії договору про закупівлю.
На практиці зіштовхнулися з наступною ситуацією: строк дії договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі, завершився. Зміни до договору про закупівлю відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару не вносилися через відсутність документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження. При цьому постачальник не виконав своїх зобов’язань щодо постачання всього товару, передбаченого умовами Договору. Тобто керуючись ст. 10 Закону в Замовника відсутні підстави для оприлюднення звіту про виконання договору, так як договір про закупівлю не виконано сторонами, навіть незважаючи на те, що строк його дії закінчено. Проте, відповідно до ст. 41 Закону Замовник зобов’язаний оприлюднити звіту про виконання договору.
З метою уникнення порушень вимог Закону просимо роз’яснення, якою нормою Закону керуватися Замовнику в вищезазначеній ситуації при оприлюдненні звіту про виконання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1233/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9f176550-c7ca-42a4-9ed9-45e029f82529&lang=uk-UA
|
|
08.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Чи має право Замовник здійснити закупівлю товару без використання електронної системи в межах одного коду ДК 021:2015 в сумі, що перевищує 50 тис.грн. в рік у разі, коли Замовник у другому півріччі отримав додаткове фінансування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи повинен замовник оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках внесення змін до неістотних умов договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Частиною п’ятою статті 41 Закону визначено випадки, коли істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися.
При цьому відповідно до частини восьмої статті 41 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; опис змін, що внесені до істотних умов договору.
Отже, повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю оприлюднюється замовником виключно у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
|
|
10.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідно до результатів конкурсного відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами ТОВ "Українська енергетична біржа" отримала першочергове право на організацію та проведення аукціонів. Публікуючи «Місячний індекс базового навантаження» в торговій зоні «ОЕС Україна», біржа забезпечує прозорість і дає ринку надійний довідковий сигнал. Базова ринкова ціна формує важливу основу для операцій учасників ринку.
«Місячний індекс базового навантаження» – розрахований накопичувальним підсумком показник середньозваженої ціни в торговій зоні «ОЕС України», що визначається шляхом ділення загальної вартості реалізованої електричної енергії базового навантаження (без ПДВ) на загальний обсяг реалізованої електричної енергії базового навантаження, за періодом постачання, що охоплює повний календарний місяць, який є наступним відповідно до розрахункового (М+1).
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи можна зазначений «Місячний індекс базового навантаження», який публікується ТОВ "Українська енергетична біржа", відносити до поняття «біржові котирування»?
2. Чи можна у договорі про закупівлю електричної енергії прописати порядок зміни істотних умов договору відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону враховувати «Місячний індекс базового навантаження», як «біржові котирування», для всіх учасників енергетичного ринку, не дивлячись на те, що аукціони з продажу електричної енергії ТОВ "Українська енергетична біржа" здійснюються тільки за двосторонніми договорами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення значення «Місячний індекс базового навантаження» до поняття «біржові котирування»
|