Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:

http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F22899-06

http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F17934-03 розміщено листи від 31.05.2019 № 3305-04/22899-06 “Щодо оновлення он-лайн курсу” та від 25.04.2019 № 3305-04/17934-03 “Щодо інформаційних джерел та аналітичних інструментів у сфері публічних закупівель”.

При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі за посиланням http://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e5af475f-cd00-4880-b6e3-19e414b23e78&title=ZagalnaInformatsiia розміщена загальна інформація щодо професіоналізації сфери публічних закупівель.

Крім того, Мінекономрозвитку розроблено професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель” (затверджений наказом Мінсоцполітики від 18.02.2019 № 234), який містить вимоги до знань, умінь та навиків, освіти та кваліфікації спеціалістів, які відповідальні за закупівельні процеси та знаходиться на сайті Мінекономрозвитку за посиланням http://bit.do/eULjA

Поряд з цим Мінекономрозвитку починаючи з 2017 року залучаються до запровадження освіти з питань публічних закупівель вищі навчальні заклади. Результатом такої роботи стало впровадження у понад 20 навчальних закладах державної та приватної форми власності навчальних дисциплін, модулів або спеціалізації, з яких декілька державних навчальних закладів запровадили  спеціалізацію на магістерських програмах. Так, на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=580a7068-099a-492e-803e-1d090574e49b&tag=ProfesiinaPidgotovkaFakhivtsiv можна ознайомитися з інформацією щодо навчальних дисциплін ВНЗ та магістерських програм у ВНЗ.

Міністерством розроблено примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель та примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань участі у публічних закупівлях, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 02.12.2016 № 2017 “Про примірні навчальні програми з питань організаціїї та здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/LegislativeActs/Detail?lang=uk-UA&id=2de58d88-275e-4e05-9c49-8e592703fb6b відповідно до якого рекомендовано керуватись примірними навчальними програмами суб’єктам господарювання, на основі яких проводиться навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель.

Разом з тим, оскільки Законом передбачено право проходження навчання з питань організації та здійснення закупівель, періодичність, доцільність, а також суб’єкти господарювання, на основі яких проводиться навчання, визначаються замовником самостійно.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06

Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).

Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).

Отже, Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень тендерного комітету щодо проведення допорогових закупівель.

Водночас повідомляємо, що питання визначення осіб, відповідальних за проведення допорогових закупівель, розглянуто в листі від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462

При цьому, ураховуючи, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища,  керуючись абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону, замовник має визначати предмет закупівлі у відповідності до Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Так, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ) затверджені форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів.

Так, форма оголошення про проведення відкритих торгів містить, зокрема поле умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків).

Звертаємо увагу, що в полі Умови оплати замовник зазначає тип оплати: аванс, післяплата.

Крім того, інформуємо, що з питання заповнення поля “Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)”  можна ознайомитися на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/vidobrazhennya-umov-oplati-na-kartci-tendera

Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.

При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону).

Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній  документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 461/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA

Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”.

За результатами проведення наради буде підготовлено узагальнену відповідь для суб’єктів сфери публічних закупівель, яка буде оприлюднена на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.