|
|
02.10.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) за процедурою відкритих торгів укладено договір про закупівлю з учасником-переможцем, який на момент укладання договору про закупівлю являвся платником податку на прибуток на загальних підставах з відсотковою ставкою 18% доходу. Внаслідок перевищення ліміту доходу, що підлягає оподаткуванню, підприємство виконало вимоги чинного податкового законодавства та в процесі виконання договору учасник-переможець зареєструвався як платник ПДВ, та звернувся до Замовника з проханням змінити ціну договору про закупівлю.
Чи вправі замовник у даному випадку переглянути істотні умови договору про закупівлю з підстав, викладених у п.6 частини 4 ст.36 Закону, а саме: зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “Щодо зміни системи оподаткування”, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1340-06
|
|
|
02.10.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство має оформлені трудові відносини зі штатним працівником (далі – працівник). У рамках виконання службових обов’язків та завдань працівником було створено Твір, виключні майнові права на використання якого планується передати Підприємству за авторським договором про передачу виключного права на використання Твору за авторську винагороду.
Прошу надати відповідь, чи є передача виключних майнових прав на використання Твору за таким авторським договором предметом публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому трудові правовідносини не є предметом регулювання цього Закону.
|
|
|
02.10.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
При публікації протоколу переговорної процедури потрібно зазначені умови на підставі яких буде підписаний договір ?
Потрібно зазначати статті Цивільного чи Господарського кодексів Україні при підписанні протоколу переговорної процедури?
Чи можна використовувати ст. 631 ЦК України для укладення договору після оприлюднення протоколу переговорної процедури ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1 та 2
Умови застосування переговорної процедури закупівлі визначені статтею 35 Закону. Виходячи із норм статті 35 Закону, для укладення договору про закупівлю замовник проводить переговори з одним або кількома учасниками, за результатами яких приймає рішення про намір укласти договір, яке обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення.
Разом з цим, згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом, який складається у довільній формі.
Щодо питання 3
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 91/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
|
01.10.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сайті Міністерства цифрової трансформації України www.e.gov.ua розміщена інформація щодо погодження договорів, предметом яких є засоби інформатизації, вартістю більше 100 тис. грн, а саме (цитую):
“Термін розгляду листа
Зважаючи на велику кількість запитів листи на погодження просимо надсилати заздалегідь (паралельно із розміщенням об’яви на prozorro.gov.ua).
Відповідно п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048 “Про затвердження Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)” про результати розгляду поданих документів Генеральний державний замовник Програми інформує замовника протягом не більш як 45 календарних днів. Просимо враховувати зазначене при поданні документів на розгляд.”
Проводячи закупівлю телекомунікаційних послуг за переговорною процедурою (технічні причини), за якою договір (належить до сфери інформатизації та підлягає погодженню з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації відповідно до наказу Державного агентства з питань електронного урядування України від 14.05.2019 № 35 “Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації”) може бути укладений не раніше ніж через 10 днів та не пізніше 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (ст. 35 Закону України Про публічні закупівлі).
Договір на експертизу та погодження надано разом з оприлюдненням на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Конкретні терміни отримання експертного висновку в Міністерстві цифрової трансформації України не повідомляють. Теоретично це може бути і 44 календарний день, що не суперечить постанові КМУ № 1048. Питання: як виконати вимоги частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України, постанови КМУ від 25.07.2002 № 1048 не порушуючи Закону України Про публічні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
При цьому, Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань, зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мінцифри, а також стосовно актів, які видаються Мінцифри.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань застосування Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048, пропонуємо звернутися до Мінцифри.
|
|
|
01.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Предмет закупівлі - будівельні роботи. За результатами торгів визначено переможця та запропоновану ним вартітсь робіт. При укладані договору підряду та перевірці наданої переможцем кошторисної документації віявлено ряд порушень керівних документів з ціноутворення. Наслідком приведення кошторису у відповідність до нормативів буде зменшення вартості підрядних робіт без зміни їх обсягів. Підрядник погоджується із наданими зауваженнями, згоден відкоригувати кошторис та укласти логовір підряду з ціною, нижчою, ніж визначено результатом закупівлі. Чи буде порушенням законодавства в даному випадку укладання договору підряду за ціною менше, ніж визначена результатом публічної закупівлі при збереженні обсягів та переліку робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання зазначена у запиті 197/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f010f19e-8ae3-41ff-801d-63305dc16885&lang=uk-UA
|