|
11.11.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня !
Просимо надати консультацію з наступного питання.
В липні поточного року між нашою установою та приватним підприємством за результатами публічної закупівлі було укладено договір купівлі-продажу металопластикових вікон з додатковою послугою - монтажем на загальну суму 506 000 грн.
Пунктом 5 тендерної документації під час публічної закупівлі, було передбачено обов’язок приватного підприємства провести уточнюючі заміри кожного віконного блоку перед виготовленням та поставкою товару.
На виконання умов договору, працівник приватного підприємства здійснив уточнюючі заміри. При цьому в трьох випадках лінійні розміри вікон були збільшені на 1-2 сантиметри , а в чотирьох зменшені (0,5 – 1 сантиметр).
На підставі уточнюючих замірів в серпні п.р. з продавцем було укладено Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу металопластикових вікон, якою передбачено уточнені виміри металопластикових вікон, при цьому загальна сума за договором не змінилася та залишилася в сумі 506 000 грн.
Незначне уточнення розмірів металопластикових вікон та дверей призвело до покращення якості предмета закупівлі, що відповідає принципу максимальної економії та ефективності та іншим принципам та положенням ЗУ «Про публічну закупівлю», положенням цивільного та господарського законодавства.
Нажаль з нами не погодилося казначейство, яке відмовилося реєструвати додаткову угоду та виготовляти вікна за уточненими розмірами посилаючися на те, що це вже новий предмет закупівлі.
Наші аргументи про те, що зміни лінійних розмірів вікон при збереженні загальної ціни за договором призвели до покращення якості товару, сприйняті не були.
Просимо Вас надати роз’яснення за змістом запитання.
1 Чи є уточнення розмірів вікон, передбачене умовами закупівлі, зміною суттєвих умов договору?
2. Чи правомірні дії Держказначейства, щодо відмови реєструвати додаткову угоду, за умови відсутності змін загальної вартості договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06
Щодо питання 2
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
09.11.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Була виготовлена проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт спортивного майданчика зі штучним покриттям, після чого була проведена публічна закупівля на суму 3702106 гривень, у результаті проведеного аукціону Учасник-переможець знизив ціну до 2797168 гривень. Фінансування проводиться за рахунок цільової державної субвенції. Чи можливе проведення коригування проектно-кошторисної документації для використання зекономлених коштів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 N 197, Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань затверджує: державні будівельні норми, в тому числі з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх територій, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів; положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію та її склад; положення про експериментальне будівництво; типове положення про Архітектурно-містобудівну раду та типову форму будівельного паспорта; правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будинків і споруд; склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць; методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах тощо.
Тому з питання щодо коригування проектно-кошторисної документації слід звертатись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
08.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до преамбули Закону України “Про публічні закупівлі”:
“Цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади”.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”:
“замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі...”
З огляду на вищезазначене прохання надати відповіді на наступні питання:
– чи будь-які потреби замовника (а саме особливого центрального органу державного управління), на підставі яких складається річний план закупівель та додаток до річного плану закупівель, слід розглядати як потреби держави;
- чи має замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) обов'язково доводити/підтверджувати, що кожна закупівля (включена до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель) здійснюється саме для забезпечення потреб держави;
-чи має замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) обов'язково доводити/підтверджувати наявність зв'язку між закупівлями, включеними до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель, та функціями центрального органу державного управління;
- яким чином замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) має доводити/підтверджувати, що кожна закупівля (включена до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель) здійснюється для забезпечення потреб держави?
- які правові наслідки має включення замовником до річного плану закупівель та/чи додатку до річного плану закупівель таких закупівель, які не забезпечують потреби держави?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що питання планування процедур закупівель та визначення очікуваної вартості закупівлі розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
Таким чином, визначення та обґрунтування потреби у закупівлі товарів, робіт або послуг та необхідного обсягу відповідних видатків на наступний рік фактично здійснюється бюджетними організаціями на етапі підготовки до складання бюджетних запитів та не є предметом регулювання Закону.
Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
Поряд з цим, статтею 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП) установлений перелік правопорушень бюджетного законодавства (в тому числі включення недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, нецільове використання бюджетних коштів та ін.), у разі настання яких передбачена відповідальність посадових осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
У свою чергу, статтею 2 Закону України “Про Національний банк України” (далі – Закон про НБУ) Національний банк України (далі − НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим законом випадках − також за рахунок Державного бюджету України (стаття 4 Закону про НБУ).
Водночас згідно зі статтею 5 Закону про НБУ, НБУ щорічно складає кошторис адміністративних витрат, який повинен забезпечувати виконання НБУ його функцій, установлених Конституцією України та Законом про НБУ.
Поряд з цим виходячи зі змісту статей 9 та 15 Закону про НБУ, затвердження кошторису адміністративних витрат НБУ на наступний рік (щорічно до 15 листопада поточного року), проект якого подає Правління Національного банку України (далі – Правління), належить до повноважень Ради Національного банку України (далі – РНБУ). Правління несе колегіальну відповідальність за діяльність НБУ в межах компетенції членів Правління.
Отже, щодо питань визначення та обґрунтування конкретних потреб замовника у закупівлі товарів, робіт або послуг, пропонуємо звертатись безпосередньо до замовника, у тому числі, користуючись правами, передбаченими Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом України "Про звернення громадян".
|
|
08.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Підскажіть будь ласка, річний план на 2020р ми ще не завантажували, чи можемо ми оголошувати відкриті торги - "електроенергія" на 2020р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, який містить інформацію про проведення процедур закупівель на наступний рік.
Разом з тим, за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli розміщена інформація щодо створення закупівлі з прив’язкою до плану.
|
|
08.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.3 постанови КМУ від 27.12.2018 року
"органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону:"
Чи можливо створити дану організацію в місті з населенням в 26 тисяч.
Та чи має право дана організація надавати послуги для інших регіонів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій (далі – ЦЗО) затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 “Про Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій”.
Виходячи зі змісту пункту 3 Постанови ЦЗО визначаються органами місцевого самоврядування міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб зокрема для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування.
Таким чином, міська або обласна рада можуть визначити ЦЗО виключно у разі, якщо чисельність населення такого міста або такої області становить чи перевищує 1 млн. осіб.
При цьому, ініціатором звернення до такої ради може виступати будь-який зацікавлений у створенні ЦЗО на місцевому рівні суб’єкт місцевого самоврядування, який може звернутись з ініціативою щодо створення ЦЗО до відповідної обласної ради, за умови, якщо область відповідає такому критерію, як чисельність населення що становить чи перевищує 1 млн. осіб.
Разом з тим, відповідно до пункту 20 Постанови замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію.
|