|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Інститут має необхідність закупити товари для роботи на 48тис.В подальшому можливо але не точно виникне необхідність можливо в грудні докупити той же вид товару.Що робити після оприлюднення звіту про укладений договір на 48 тис грн.в разі збільшення замовлень і виниклої необхідності придбати для поточної роботи на 10 тис грн.Про це спланувати поппит ринку не можливо.як діяти в ситуації якщо нова закупівля на той же вид товару не була запланована а азагалом перевищуватиме 50тис грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
|
|
29.06.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі?
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації").
Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір.
Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365.
Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що у запиті № 1374/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь по суті на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі.
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
|
|
16.02.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство надає послугу постачання теплової енергії бюджетній організації. У зв’язку із зміною показників, які формують ціну на вказану послугу, вартість Гкл зросла на 18%, що підтверджується відповідними розрахунками та рішенням органу місцевого самоврядування.
На підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Установлення тарифів на теплову енергію нижче за розмір економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається (ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).
Керуючись положеннями Цивільного та Господарського кодексів щодо внесення змін до договорів, зазначеними вище законами, п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідним рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення тарифу на послуги з теплопостачання, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю стосовно зміни ціни за одиницю послуги. При цьому положення п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" можна застосовувати за наявності в договорі порядку зміни ціни.
Зважаючи на вказане, прошу надати роз’яснення щодо наступних питань:
1) Чи можливо підняти ціну за опалення на 18% на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"?
2) Чи достатніми є положення в договорі щодо необхідності повідомлення бюджетної установи у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення в дію тарифу?
3) Чи можливо зменшити за п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" обсяг закупівлі, а не ціну, зважаючи на обмеження, встановлені ст. 48 Бюджетного кодексу (щодо неможливості взяття зобов’язань більше, ніж затверджено асигнувань)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Керуючись пунктами 12), 13), 15) частини першої, частини другої статті 9 Закону, Морська адміністрація просить надати роз'яснення щодо:
- заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми;
- заходів, яких необхідно вжити замовнику для ефективного і своєчасного використання державних коштів у зв’язку з відмовою ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» та ЦЗО ДП «Українські спеціалізовані системи» від виконання вимог Постанови КМУ № 1216;
- оцінки правомірності дій ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» та ЦЗО ДП «Українські спеціалізовані системи» щодо відмови виконання вимог Постанови КМУ № 1216 та не включення в річний план закупівель проведення тендерів в інтересах замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону централізована закупівельна організація набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом, та несе відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 установлені особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, що встановлюють механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій централізованих закупівельних організацій в конкретних випадках.
Крім цього, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з питання заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
09.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Замовником 05.04.2021 року була оголошена спрощена закупівля у відповіності до вимог статті 14 Закону. Період уточнення становить до 00.00 год. 09.04.2021 року. Учасником 08.04.2021 року об 15:34 через електронну систему закупівель було надіслано звернення щодо уточнення вимог встановлених Замовником. Відповідно до абзацу третього пункту 7 статті 14 Закону, Замовник протягом одного робочого дня з дня оприлюденння звернення зобовязаний надати роз'яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі. Тобто керуючись нормою закону , Замовнику необхідно було б надати відповідь на звернення до 15:34 год. 09.04.2021 року. Але починаючи з 00:01 год. 09 .04.2021 року у Замовника відсутня технічна можливість оприлюднити відповідь на звернення учасника через електронну систему закупівель. Прошу надати роз'яснення, як в такому випадку діяти Замовнику, якщо період уточнення закінчився та відповідь учаснику не надано. Чи має право Замовник далі проводити дану закупівлю. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до державного підприємства “ПРОЗОРРО”, як адміністратора електронної системи закупівель листом від 25.02.2021 № 3301-04/12418-08 щодо можливості замовнику надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення, якщо звернення оприлюднено в останній день періоду уточнення. Відповідь ДП "ПРОЗОРРО" від 26.02.2021 № 206/01/610/11 додається у вкладені.
|