Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
06.02.2020 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
2603 / 2534
На виконання вимог наказу МЕРТУ від 21.03.2019 № 463 «Про внесення змін до наказу МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» при оприлюдненні інформації за зазначеними закупівлями у електронній системі необхідно обов’язкове заповнювати поле «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)», яке передбачає заповнення підпунктів:  «Період днів» - протягом якого періоду з дня настання події, що наведена у пункті «Подія» (виконання робіт), відбудеться оплата. Існують ситуації, коли в умовах договору не можливо чітко визначити в днях період протягом якого відбудеться оплата. Наприклад: Капітальні видатки на виконання бюджетних зобовязань надійдуть лише у грудні поточного року згідно з помісячним розписом асигнувань. В той же час Замовник планує розпочати закупівлю на початку року оскільки вона вкрай необхідна для основної діяльності Замовника. В умовах оплати зазначено що: Оплата Замовником за виконані роботи в поточному році здійснюється після підписання Сторонами акту приймання виконаних робіт в термін до грудня місяця поточного року включно, за умови наявності на реєстраційному рахунку Замовника грошових коштів, виділених під оплату бюджетного зобов'язання за цим договором. Вказати в днях період оплати означає штучно створити загрозу стягнення штрафних санкцій в разі, якщо кошти надійдуть з затриманням навіть в грудні. Такі приклади непоодинокі. Таким чином Замовник повинен зазначити “період днів” не зважаючи на те, що умовами договору не передбачене чітке визначення в днях періоду на оплату після настання події. Важливо зауважити, що на підставі ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про публічні закупівлі» органи Державної казначейської служби України реалізують контроль у сфері публічних закупівель, зокрема вживають заходи із недопущення здійснення платежів із розрахунків замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів. Законодавством чітко визначено, що до таких документів належать зокрема: договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Форма звіту також містить поле «Період днів», яке було заповнено замовником в оголошенні . В разі відсутності в умовах договору періоду на оплату зобовязань в днях та наявності “періоду днів” в Звіті чи не створить це адміністративних правопорушень при організації закупівель, припущених Замовником? Чи можливо внести зміни до функціоналу системи “ProZorro”.
Відповідь
06.02.2020 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
4672 / 4557
В закладі двічі не відбулися відкриті торги на закупівлю електричної енергії через відсутність учасників. Очікувана вартість одиниці закупівлі 1 кВт*год по заявленим торгам 2,14 грн. Торги проводилися на закупівлю електричної енергії без розподілу. На теперішній час згідно проведеного моніторингу найменша запропонована ціна одиниці закупівлі 2,09729 грн. При цьому запропонована постачальником універсальної послуги вартість 1 кВт*год електричної енергії 2,55949 грн, в тому числі розподіл – 0,64272 грн., тобто без розподілу - 1,91677 грн. (менше найнижчої запропонованої ціни). Чи не буде суперечити чинному законодавству про публічні закупівлі проведення переговорної процедури на закупівлю електричної енергії на умовах універсальної послуги за умови відсутності конкуренції (ціна з розподілом нижча)? Чи потрібно проводити переговорну процедуру з причини двічі відмінених торгів, так як відкриті торги проводилися на закупівлю без розподілу?
Відповідь
06.02.2020 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
3839 / 3848
Згідно ст.11 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Але протокол – це документ, в якому фіксується хід об­говорення питань і рішення, прийняті колегіальними органами на зборах, нарадах, конференціях тощо. Ключевое слово - прийняті колегіальними органами. Поясність, яке має відношення до цього уповноважена особа? І ще одне питання: чи обов'язково у уповноваженої особи має бути вища економічна чи юридична освіта?
Відповідь
06.02.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3389 / 3551
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю – ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно частини першої статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та ГОСПОДАРСЬКОГО кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, у новій редакції Закону договір про закупівлю розглядається передусім як господарський договір, укладення якого регулюються відповідними нормами Господарського кодексу України (далі – ГК України). При цьому згідно з частиною першою статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. У той же час, згідно з першою статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно до частини другої цієї ж статті суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону ЯК ПІДПРИЄМЦІ; Виходячи з викладеного нормами ГК України не передбачено можливості укладення господарського договору з фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, тобто не зареєстрована як підприємець. Разом з тим, нова редакція Закону не містить обмежень для фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання) брати участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях, визнаватися переможцями та, відповідно, претендувати на укладення договору про закупівлю. У той же час, згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю. У зв’язку з викладеним вище, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи може замовнику відповідно до законодавства України, в тому числі ГК України, укладати договір про закупівлю, як господарський договір, з переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі – фізичною особою, яка не зареєстрована як підприємець (не є суб’єктом господарювання)? 2. Чи може замовник у тендерній документації / оголошені про проведення спрощеної закупівлі вимагати від фізичної особи, яка була визнана переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, її реєстрації у якості підприємця відповідно до законодавства для цілей укладення договору про закупівлю як господарського договору, а також вимагати надання таким переможцем інформації про його реєстрацію підприємцем, зокрема, у якості інформації про право підписання договору про закупівлю згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону.
Відповідь
06.02.2020 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
3324 / 3155
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому в пункті 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону між словосполученнями «показників Platts, ARGUS» та «регульованих цін (тарифів) і нормативів» відсутній розділовий знак «,» (кома), що, очевидно, є технічним недоліком використаного у законі формулювання. Очевидним, на нашу думку, є й те, що показники ARGUS, тобто цінові коритування , які формуються та публікуються незалежним ціновим агентством Argus Media Ltd (London, U.K), не мають жодного стосунку до регульованих ціни і тарифів, які встановлюються в Україні згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» , інших актів національного законодавства. Водночас вказане вище формулювання може призвести до певних труднощів у застосуванні на практиці положень пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадах зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. У зв’язку з викладеним, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи є самостійними випадками зміни істотних умов договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону випадок зміни показників ARGUS, що застосовуються в договорі про закупівлю та випадок зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. 2. Чи матиме право замовник змінювати істотні умови договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, незалежно від зміни показників ARGUS або у випадку, якщо показники ARGUS, не застосовуються у договорі про закупівлю.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2