|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
19 квітня 2020 року набуде чинності новий Закон "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). Пункт 35 статті 1 зазначеного Закону дає визначення терміну уповноваженої особи.
Уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);
Частина 7 статті 11 Закону зазначає, що уповноважена особа повинна мати вищу освіту, яу правило юридичну або економічну освіту.
Пункт 1 частини 4 Прикінцевих та перехідних положень зазначає, що: для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом.
Проаналізувавши визначення термінів тендерного комітету та уповноваженої особи можна зробити висновок про те, що обидва терміни вцілому відповідають один одному.
Враховуючи той факт, що згідно Закону уповноважена особа повинна мати вищу освіти, як правило юридичну або економічну, виникає запитання: чи повинні мати вищу освіту (юридичну або економічну) члени тендерного комітету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Новою редакції Закону не встановлено обов’язку наявності вищої освіти (юридичної або економічної) для членів тендерного комітету. Довідково повідомляємо, що питання наявності іншої вищої освіти, ніж юридична або економічна у уповноваженої особи розглянуто у запиті 209/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11a14e77-a9ce-4aa0-86d4-5663b46a18b9&lang=uk-UA
|
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після введення в дію нової редакції Закону про публічні закупівлі:
1.Може тендерний комітет організовувати спрощену процедуру закупівлі (закупівля від 50 до 200 тисяч) чи це повинна робити уповноважена особа?
2.Якщо відбулася дрібна закупівля без укладання договору, чи висвітлювати це на електронному майданчику?
3. Можна не призначати уповноважену особу з 19 квітня 2020 року, а зробити це пізніше, до початку 2022 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Щодо питань 1, 3
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у запиті 1132/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Разом з тим відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 нової редакції Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Отже, норма щодо обов'язкового оприлюднення замовником в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель буде застосовуватися з 19.04.2020 з введенням у дію нової редакції Закону.
|
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019р. №114-ІХ) з 19.04.2020 року у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Кожного року ми плануємо в річному плані закупівель такі предмети закупівель як «Марки, конверти», за кодом ДК 22410000-7 - Марки та «Поштові перекази» за кодом ДК 64110000-0 Поштові послуги (у разі надсилання документів через відділення «Нової пошти»). Особа, яка здійснювати відправку листів (документів) звітує по авансовому звіту на підставі чеку про оплату з відділення «Нової пошти» чи «Укрпошти». Оскільки, з 19.04.2020 року, від 0,01 грн. до 50 000,00 грн. необхідно в системі ProZorro оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, то як бути з вищевказаними закупівлями? Яким чином звітувати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 206/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
|
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство відноситься до замовників, які проводять діяльність в окремих сферах господарювання. п. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи, послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Чи розповсюджується дія цього пункту Закону на закупівлю послуг щодо медичного огляду робітників, в Державних медичних установах для яких тарифи на платні послуги з медичного обслуговування встановлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації м.Києва відповідно до пункту 12 додатка до постанови Кабінету міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», постанов Кабінету міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти» та від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 121/2017 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?id=fd9baabc-42bc-49ca-b392-97793ccdfce7&lang=uk-UA
|
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня підкажіть, чи правомірна наступна вимога замовника у складі Тендерної документації: ". Якщо учасник пропонує еквіваленти предмету закупівлі, то такий учасник повинен надати висновок (оригінал або копію) або інший документ (оригінал або копію) відповідного уповноваженого органу, який підтверджує, що запропоновані учасником предмети закупівлі є еквівалентами предмету закупівлі."
При прямому зверненні до тендерного комітету замовника, мені не надали, відповідь, як повинен виглядати запитваний висновок, та який саме уповноважений орган може його видати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 425/2017 та 766/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d454d23d-e7cf-4ca9-8c4c-319fc8c290d5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47c6732b-d7f3-40ac-9fbb-11ce7bc8577b&lang=uk-UA
Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі (стаття 23 Закону).
Крім того, відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках.
|