|
|
11.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Приписами ч. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» на учасника – переможця процедури закупівлі покладений обов’язок щодо надання дозволу або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
У відповідності до консультації Уповноваженого органу з питань виконання учасником – переможцем процедури закупівлі вимог ч. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», розміщеної на його інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=11b78f93-8252-430f-8adb-26fe5d91e5fd, учасник – переможець процедури закупівлі зобов’язаний надати замовнику ліцензію на певний вид господарської діяльності.
Так, Уповноважений орган роз’яснив, що згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, учасник – переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону). Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов’язує переможця надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, у разі ненадання указаних документів у сторін будуть відсутні правові підстави для укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 32 Закону зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Ані Закон України "Про публічні закупівлі", ані роз'яснення/консультації Уповноваженого органу не дають відповіді на питання про те, чи зобов'язаний учасник-процедури закупівлі, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати замовнику власну ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, чи має право надати відповдіну ліцензію свого контрагента, якого зазначив у тендерній пропозиції як субпідрядника, якого залучатиме до виконання договору про закупівлю.
Питання:
1. Чи зобов'язаний учасник процедури закупівлі - переможець при укладенні договору про закупівлю, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати САМЕ ВЛАСНУ ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством?
2. Чи має право учасник процедури закупівлі - переможець, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати НЕ ВЛАСНУ ліцензію, а ліцензію СВОГО КОНТРАГЕНТА (СУБПІДРЯДНИКА) на напровадження певного виду господарської діяльності, якщо такого контрагента (субпідрядника) переможець показав у своїй тендерній пропозиції як такого, якого залучатиме до виконання договору про закупівлю,але сам переможець відповідної ліцензії не має і виконуватиме договір про закупівлю в тій частині, яка не передбачає обов'язкову наявність певних ліцензії або дозволу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону).
Поряд з цим частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність тендерної пропозиції таким вимогам, а також документи, які необхідно надати учаснику, який визнаний переможцем торгів, під час укладення договору про закупівлю визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
12.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть будьласка, як правильно поступити, склалась така ситуація рішенням селищної ради від 29 грудня 2017 року нам у підпорядкування передано дитячі садочки, в яких діти харчуються за державний кошт, також цим же рішенням збільшили вартість харчування. Відповідно селищна рада не проводила тендер на продукти харчування так як готувалась до передачі, а ми не могли передбачитит тому що не було офіційних документів, і відповідно вартість харчування збільшилась, сума теж збільшилась. Дітки харчуються з 2 січня а для проведення тендеру та укладання договору необхідно в кращому випадку 20 днів. Ми не є правонаступниками селищної ради чи можемо ми продовжити дію договору селищної ради на 20 % у 2018 році?Чи можливо укласти прямий договір купівлі товарі до завершення процедури закупівлі та укладання договору на 2018 рік?Кошти рішенням цієї ж сесії були передбачені, але кошториса пока немає. Як правильно поступити щоб було законно? ДЯКУЮ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповіді у запиті 545/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2cc8a1d3-abf7-4970-a6a1-851995cfed79&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що питання виконання договору про закупівлю та планування закупівель розглянуто в листах від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
20.01.2017 нашим підприємством як державним підприємством було розпочато процедуру закупівлі відкриті торги, а з 10.01.2017року наше підприємство змінило юридичну форму з Державного підприємства на Публічне акціонерне товариство (частка держави – більше ніж 50 %). Просимо надати роз’яснення: як повинен діяти замовник в даній ситуації для недопущення порушень у сфері закупівель: завершити процедуру, або внести зміни до документації тендерної, або скасувати та розпочату нову процедуру як ПАТ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Отже, у разі зміни організаційно-правової форми юридичної особи нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії по завершенню процедури закупівлі.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
|
18.12.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! 30.11.2017 відбувся аукціон. Два учасника було відхилино та був визначен переможець. 6.12.2017 було опубліковано повідомлення про намір укласти договір з переможцем. 12.12.2017 надійшла скарга від одного з учасників в якій зазначалося, що підстави для відхилення тендерної пропозиції Замовником є необгрунтованим. Оскільки скарга була сплачена не Скаржником, 15.12.2017 органом оскарження скарга була залишена без розгляду. Підкажіть будь ласка, якщо скарга до розгляду не прийнята, процедура закупівлі блокується? 10 днів з моменту повідомлення про намір укласти договір минуло. Коли ми можемо заключати договір з переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статі 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
У свою чергу, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
При цьому згідно з частиною третьою статті 18 Закону орган оскарження у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в системі електронних закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги.
|
|
|
23.11.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник проводить закупівлю відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону (із публікацією англійською мовою). За результатами розгляду Замовник склав протокол розгляду тендерних пропозицій та оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу. Оприлюднений протокол розгляду тендерних пропозицій та рішення тендерного комітету Замовника не містив результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету всупереч вимогам частини 4 Статті 10 Закону. Свої дії Замовник пояснив використанням форми протоколу розгляду тендерних пропозицій, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490, зміст якої не передбачає можливості (по формі) відобразити інформацію про результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні, та вказати дату засідання в змісті протоколу. Прошу розяснити, чи є в діях Замовника порушення порядку оприлюднення рішення тендерного комітету, зокрема положень частини 4 Статті 10 Закону, яка визначає “4. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови…”?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Виходячи зі змісту статті 11 Закону склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника, при цьому рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Згідно з частиною п"ятою статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. Водночас Наказом встановлено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою.
При цьому формами документів у сфері закупівель не передбачено зазначення результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету.
У свою чергу, наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)", яким замовникам рекомендовано керуватись під час розроблення положення про тендерний комітет, визначено, що формою роботи комітету є засідання, які скликаються головою комітету та проводяться у разі потреби. При цьому перелік питань, що підлягають розгляду на засіданні комітету, та порядок денний доводяться до відома членів комітету до початку засідання.
З огляду на викладене, оформлення протоколів засідання тендерного комітету здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі із зазначенням результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на такому засіданні тендерного комітету, з кожного питання.
|